Російська Америка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Російська Америка — сукупність володінь Російської імперії в Північній Америці, що включала Аляску, Алеутські острови, Олександрівський архіпелаг і поселення на тихоокеанському узбережжі сучасних США (Форт-Росс).

Історія[ред.ред. код]

Першими росіянами, які з боку Сибіру відкрили Аляску (Америку), була експедиція Семена Дежньова у 1648 році. Існує припущення, що частина мореплавців після корабельної аварії одного з кочів могла висадитися на американський берег і заснувати перше нежиттєздатне поселення Кинговей.

У 1732 році Михайло Гвоздьов на боті «Святий Гавриїл» здійснив плавання до берегів «Великої землі» (північно-західної Америки), першим з європейців досяг узбережжя Аляски в районі мису Принца Уельського. Гвоздьов визначив координати і наніс на карту близько 300 км узбережжя півострова Сьюард, описав береги протоки і острова, що лежать у ньому. У жовтні 1732 року повернувся в Нижнєкамчатський острог.

1741 року експедиція Берінга на двох пакетботах «Святий Петро» (Берінг) і «Святий Павло» (Чиріков) досліджувала Алеутські острови і береги Аляски. У 1772 році на алеутському Уналашку засновано перше торгове російське поселення.