Російська Ескадра
Російська Ескадра (1920—1924) — 33 кораблі Чорноморського флоту, що були переведені російськими імперськими силами з Севастополя до порту Бізерта (Туніс).
Зміст |
Передумови виникнення [ред.]
За часів Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, протягом 1918 року, майже всі кораблі колишнього Імператорського Чорноморського Флоту – підняли український прапор. Проте Український Чорноморський флот проіснував недовго. В кінці 1918 року в Україні спалахнуло антигетьманське повстання, а до портів Чорного моря увійши війська Антанти.
Командуючий Українським флотом контр-адмірал В’ячеслав Клочковский намагався провести перемовини з союзниками, але англійське та французьке командування віднеслось до флоту, як до власної здобичі. Більшу частину кораблів було передано Добровольчій Армії, на яку зробила ставку Антанта у боротьбі з більшовиками, а решту кораблів представники Антанти вивели до своїх портів.
Якщо всі кораблі досить швидко були захоплені військами Антанти, то підводні човни Чорноморського флоту, що базувались в Одесі, до 1920 року ходили під українським Військово-Морським прапором.
Після Антанти до Криму прийшли війська Денікіна. Залишаючи Україну в квітні 1919 року, Антанта прихопила більшість кораблів Чорноморського флоту, перевівши їх у Стамбул. Після проголошення про створення “Бази Російського Чорноморського Флоту”, кораблі було повернуто до Севастополя, що знаходився під владою білогвардійських військ генерала Врангеля.
Історія ескадри [ред.]
10 листопада 1920 року почалась евакуація білогвардійських сил з Криму, якою завершився розгром Добровольчої Армії більшовиками. Протягом трьох днів на 126 кораблів були завантажені війська, родини офіцерів, біженці та цивільне російське населення, що втікало від більшовицького терору. З портів Севастополя, Ялти, Феодосії та Керчі за час евакуації до Стамбула було вивезено понад 150 тисяч осіб.
21 листопада 1920 року з кораблів Чорноморського флоту, що були вивезені білогвардійцями – створено «Російську ескадру», що складалася з чотирьох відділів. Командуючим ескадри було призначено контр-адмирала Кедрова.
1 грудня 1920 року Рада Міністрів Франції дала згоду на дислокацію Російської ескадри у місті Бізерта в Тунісі.
Перехід «Російської ескадри» в Бізерту відбувався з грудня 1920 по лютий 1921 року. На кораблях, окрім екіпажу, знаходилось понад 5400 біженців.
З січня 1921 року по 29 жовтня 1924 року — командиром ескадри був контр-адмирала Беренса. Особовий склад Російської ескадри поступово скорочувався через важкі умови служби та обмеження фінансування. В кінці 1922 року всі моряки були списані на берег.
З часом, частина кораблів були виведені французькою владою з порту та передані флоту Міністерства торгового флоту Франції, інші були продані італійським та мальтійським компаніям. 30 жовтня 1924 року, після визнання Францією СРСР, Російська ескадра була офіційно розформована.
В кінці грудня 1924 року в Бізерту прибула радянська делегація з метою зробити опис кораблів, які мали бути поверненими СРСР. Проте, через незадовільний стан тих кораблів, яким вдалося вціліти і які стали власністю Радянського Союзу, їх було розпродано «Рудметаллторгом» на металобрухт.
Склад ескадри [ред.]
- Лінкори:
- Крейсери:
o «Генерал Корнілов»
o «Алмаз»
- Есминці:
o «Капітан Сакен»
o «Беспокойний»
o «Дерзкій»
o «Гнівний»
o «Поспішний»
o «Пилкий»
o «Цериго»
o «Жаркий»
o «Звонкий»
o «Зоркий»
- Підводні човни:
o «Тюлень»
o «Буревісник»
o «Утка»
- Канонірскі човни:
o «Всадник»(насправді військовий криголам)
o «Джигіт» (насправді військовий криголам)
o «Гайдамак» (насправді військовий криголам)
o «Страж»
o «Грозний»
- Посильні судна:
o «Якут»
o «Кітобій»
- Криголам: «Ілля Муромець»
- Рятувальне судно: «Черномор»
- Навчальне судно: «Моряк»
- Транспорт-майстерня: «Кронштадт»
- Транспорти:
o «Дон»
o «Добича»
- Танкер: "Баку"
- Буксир: «Голланд»
- Пароплав: «Великий князь Костантин»
