Російська академія наук
| Російська академія наук | ||
|---|---|---|
|
||
|
|
||
| Засновано | 1724 | |
|
|
||
| Ключові особи | Юрій Осипов, президент Валерій Костюк, головний вчений секретар Президіуму РАН |
|
| Адреса | 119991 ГСП-1 Москва В-71, Ленінський просп., 14 | |
| Веб-сторінка | www.ras.ru | |
Російська академія наук (скорочено РАН) (рос. Российская академия наук (РАН)) — вища наукова установа Російської Федерації, провідний центр фундаментальних наукових досліджень. Російська академія наук є некомерційною науковою організацією, створеною у формі державної академії наук. Головною метою дільності РАН є організація та здійснення фундаментальних досліджень, скерованих на отримання нових знань.
Загалом у академії (станом на 2008 рік) налічується 470 наукових установ, більш ніж 55 000 наукових співробітників, зокрема близько 522 академіків та 822 членів-кореспондентів.
Штаб-квартира академії наук знаходиться в Москві.
Зміст |
Історія [ред.]
Академія наук за часів Російської імперії [ред.]
28 січня (8 лютого) 1724 року за розпорядженням імператора Петра І Наказом правлячого Сенату в Санкт-Петербурзі була створена Петербурзька академія наук. Академія була заснована за зразком західноєвропейських академій. На відміну від них, які є автономними, РАН здебільшого залежить від держави.
Академія наук ще неодноразово міняла свою назву:
- 1747 — Імператорська Академія наук та мистецтв;
- 1803 — Імператорська Академія наук;
- 1836 — Імператорська Санкт-Петербурзька Академія наук;
- 1917 — Російська академія наук.
Академія наук за часів СРСР [ред.]
Постановою ЦВК і РНК СРСР від 27 липня 1925 Академія наук була перетворена у всесоюзну і дістала нову назву — Академія наук СРСР. АН швидко зростала і зміцнювалась. Схвалені в 1927, 1930 і 1935 нові статути АН сприяли встановленню міцних зв'язків її з практикою соціалістичного будівництва. АН СРСР стала однією з найбільших наукових установ світу.
1934 рік — АН СССР переїздить до Москви.
В АН СРСР широким фронтом провадились досліди в усіх галузях природничих, технічних і суспільних наук. Особливо великі успіхи вчених АН в галузі ядерної фізики, фізики напівпровідників, радіофізики, математики, механіки, астрономії, хімії, металургії, обчислювальної техніки, радіотехніки тощо.
Тріумфом вчених СРСР стало створення штучних супутників Землі і космічної ракети. АН підтримувала широкі міжнародні наукові зв'язки.
Академія наук за часів РФ [ред.]
21 листопада 1991 року указом Президента Російської Федерації відтворена, як вища наукова установа Росії під назвою Російська академія наук.
Керівництво РАН [ред.]
- Президент — Осипов Юрій Сергійович
- Головний вчений секретар Президіуму РАН — Костюк Валерій Вікторович
Віце-президенти [ред.]
- Алдошин, Сергій Михайлович
- Алфьоров, Жорес Іванович
- Андреєв, Олександр Федорович
- Асеєв, Олександр Леонідович
- Григорьєв, Анатолій Іванович
- Козлов, Валерій Васильович
- Лавьоров, Микола Павлович
- Месяц, Геннадій Андрійович
- Некіпелов, Олександр Дмитрович
- Садовничий, Віктор Антонович
Див. також [ред.]
- «Наука» — видавництво Російської академії наук.
- День російської науки
Джерела [ред.]
- Пекарский А. История Императорской академии наук в Петербурге. СПб., 1873.
- История Академии наук СССР, т. 1. Глав. ред. акад. К. В. Островитянов. М.—Л., 1958;
- Князев Г. А., Кольцова. В. Краткий очерк истории Академии наук СССР. М.— Л., 1957;
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Російська академія наук |
