Російська державна бібліотека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Російська державна бібліотека
Russtatelibrary.jpg
Головна будівля бібліотеки (1928-1958, арх. В. Г. Гельфрейх, В. А. Щуко та ін.)
Тип публічна
Засновано 1862
Зібрання
Обсяг фондів 44,4 млн од. зб.
Доступ і користування
Річний обіг 9,3 млн од.
Інші відомості
Бюджет 1,64 млрд руб.
Директор Олександр Іванович Вислий
Штат 1972
Веб-сайт www.rsl.ru

Російська державна бібліотека (рос. Российская государственная библиотека) — національна бібліотека Російської Федерації, найбільша публічна бібліотека в Росії та Континентальній Європі та одна з найбільших бібліотек у світі. Розташована в Москві. Є провідним науково-дослідницьким закладом в області бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства, методичним та консультативним центром російських бібліотек (окрім спеціальних та науково-технічних).

Історія[ред.ред. код]

Заснована в 1862 при Румянцевському музеї як перша державна публічна бібліотека в Москві. В її фондах налічувалося тоді 100 тис. книг і рукописів. В дореволюційний період серед читачів бібліотеки були видатні вчені і письменники Росії. В 1893 і 1897 в її читальному залі працював В.І. Ленін.

За роки Радянської влади вона стала найбільшою бібліотекою Росії, державним сховищем творів друку народів СРСР і науково-дослідною установою. В 1917 в фондах бібліотеки був 1 млн, а на початку 1959 — понад 20 млн одиниць збереження. Щороку надходить понад 800 тис. книг, журналів та річних комплектів газет. Бібліотека зберігає друковані видання на 160 мовах народів світу (в т. ч. на 85 мовах народів СРСР). В числі обов'язкових примірників нових видань бібліотека з часу свого заснування одержувала книги українською мовою, яких тепер налічується понад 150 тис. примірників. Тут представлені майже всі видання творів українських письменників-класиків. Є прижиттєві видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, в тому числі перше його видання 1840. В фондах бібліотеки представлені видання творів Т. Г. Шевченка в перекладі на рос. мову починаючи з першого видання 1860. Є і ряд прижиттєвих видань І. Я. Франка, М. М. Коцюбинського, Лесі Українки. В б-ці є всі твори сучасних рад. письменників України; багато з зазначених творів — у перекладах на мови народів СРСР, а також на іноземні мови. У відділі рідкісних книг зберігається, зокрема, колекція стародруків, виданих українськими друкарями 16—18 ст. Переважають щодо кількості видання київські, за ними йдуть львівські та почаївські, потім чернігівські; є також видання всіх менших укр. друкарень. У відділі рукописів зберігаються рукописи, що відображають спільну боротьбу рос. і укр. народів проти зовнішніх ворогів, а також рукописи, що відбивають окремі події в житті українського народу. В б-ці є дисертації з укр. літератури, історії, економіки та географії України.

З кожним роком розширюється поле діяльності бібліотеки. На 1959 число читачів зросло до 150 тис, а відвідування 20 читальних залів досягло 2 млн осіб на рік. Широкою є мережа заочного та міжбібліотечного абонементів. На 1. І 1959 серед абонентів було 565 укр. бібліотек. Ведеться міжнародний книгообмін, що охоплює більше ніж 60 країн світу. Щороку бібліотека видає бібліографічні посібники загальним тиражем 1600 тис. примірників. В 1945 бібліотеку нагороджено орденом Леніна. Ім'я В. І. Леніна їй присвоєно в 1925[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Посилання[ред.ред. код]