Росія — батьківщина слонів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Росі́я — батьківщи́на слоні́в» (рос. «Россия — родина слонов») — фраза, яку зазвичай вживають стосовно різноманітних теорій та ідей, у яких йдеться про перебільшену чи вигадану історичну, наукову чи іншу першість СРСР чи Росії.

Походження[ред. | ред. код]

Вислів походить від анекдоту, що висміював лозунги кампанії з «боротьби за пріоритет вітчизняної науки», котра велась переважно на ідеологічному фронті СРСР з 1946 року[1], на кшталт «Росія — батьківщина радіо», «Росія — батьківщина авіації»[1]. Так, винайдення парової машини приписувалося Івану Ползунову замість Джеймса Ватта, радіотелеграфу Олександру Попову замість Гульєльмо Марконі, відкриття закону збереження речовини — Михайлу Ломоносову замість Антуана Лавуазьє[2].

Найпоширеніший варіант анекдоту[3]:

ООН оголосила Рік слона. Різні країни видають книги на цю тему.

У Німеччині видали 1-у частину 1-го п'ятитомника «Короткий вступ у „слонознавство“».
Американці — книжку кишенькового формату «Що потрібно знати середньому американцю про слонів» (інші варіанти: «Слони та Бізнес», «Що можуть взяти янкі від слонів» та «Слони на дорогах Америки»)
Англійці — монографію «Слони у Британській Індії».
В Ізраїлі — статтю «Слони та єврейське питання».
В Італії — есе «Слони та музика».
У Франції — буклет «Любов у слонів».
У Радянському Союзі вийшов тритомник: перший том носив назву «Росія — батьківщина слонів», другий том — «Класики марксизму-ленінізму про слонів», третій — «Слони у рішеннях двадцять якогось-там з'їзду КПРС». Слідом за радянським тритомником у Болгарії вийшов чотиритомник. Перші три були передруківкою радянського видавництва, а четвертий носив назву: «Болгарський слон — молодший брат радянського слона».

Згідно з іншим варіантом, школярам у різних країнах задають написати твір[4]:

Англійці: «Промислове використання слонів», француз — «Сексуальне життя слонів», німець — «Слони — попередники танків», радянський школяр — «СРСР — батьківщина слонів»

Реальні відповідники[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Душенко, Константин (2006). Словарь современных цитат. Эксмо. с. 542.
  2. ↑ Записка К.Е. Ворошилова Н.А. Вознесенскому по поводу издания книги "Люди русской науки". www.alexanderyakovlev.org. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 30 червня 2018.
  3. ↑ Дубовский, Марк (1991). История СССР в анекдотах: 1917-1992 (рос.). Изд-во "Смядынь". с. 54. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
  4. ↑ Орлова, Раиса Давыдовна; Копелев, Лев Зиновьевич (1990). Мы жили в Москве: 1956-1980 (рос.). Книга. с. 124. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 30 червня 2018.
  5. ↑ Titov, Vadim (2001). Most ancient elephants from the south of Russia. Southern scientific centre RAS.
  6. ↑ Мащенко, Е. Н. (2010). Эволюция мамонтоидных слонов на Северном Кавказе (Россия) в плиоцене и плейстоцене. РАН.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історична наука і сучасність (матеріали круглого столу). — УІЖ. — 1988, — № 8, — С.33.

Посилання[ред. | ред. код]


СРСР Це незавершена стаття про культуру СРСР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Росія_—_батьківщина_слонів&oldid=41421021