Роторне буріння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Роторне буріння — різновид обертального буріння, коли породоруйнуючий інструмент (долото), яким здійснюється заглиблення вибою у свердловині циліндричної форми, одержує обертання через колону бурильних труб від ротора бурового устаткування.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше роторне буріння було застосоване в США в кінці 80-х рр. XIX ст.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Обертальне (роторне) буріння суцільним вибоєм є основним способом, який використовується в практиці, на його частку припадає понад 90 % всього виконуваного обсягу робіт.

Обладнання для роторного буріння включає вежу, бурову установку з приводом, ротор, бурові поршневі насоси, вертлюг (через нього насоси подають промивну рідину в бурильну колону), талеву систему, що складається з кронблока, блока і крюка, на якій в процесі буріння підвішені вертлюг і бурильна колона, систему очистки промивної рідини, що включає вібросита, жолоби і гідроциклони, приймальні і запасні ємності. Крім стаціонарних є пересувні роторні бурові установки, все обладнання яких (крім систем очистки) розміщене на платформі автомашини або причепі, що забезпечує їх маневреність. Пробуривши з поверхні Землі 30-600 м, в стовбур свердловини спускають першу обсадну колону для кріплення верхнього інтервалу. Після спуску колону цементують. Після затвердіння цементу буріння продовжують долотом меншого діаметра, який проходить всередині обсадної колони. У залежності від геологічних умов і складності проходки свердловини стовбур її може обсаджуватися не однією, а декількома обсадними колонами, причому кожна подальша колона меншого діаметра опускається на більшу глибину. Остання обсадна колона в нафтових, газових, а також гідрогеологічних свердловинах називається експлуатаційною. Низ експлуатаційної колони перфорується. Через перфоровані отвори нафта, газ або вода з продуктивного горизонту надходить в експлуатаційну колону. Найглибша свердловина, пробурена методом роторного буріння у 1974 в Оклахомі (США), має глибину 9583 м.

Роторне буріння може бути використане як для вертикальних, так і для похилих свердловин.

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Українська нафтогазова енциклопедія / за загальною редакцією В. С. Іванишина. — Львів : Сполом, 2016. — 603 с. : іл., табл. — ISBN 9789669191403.
  • Яремійчук Р.С, Возний В. Р. Основи гірничого виробництва. Підручник.-Київ, Українська книга, 2000.-с.360. ISBN 966-7327-52-3
  • Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
  • Коцкулич Я. С., Кочкодан Я. М. Буріння нафтових і газових свердловин. — Коломия: 1999. — 504 с.
  • Мислюк М. А., Рибчич І.Й, Яремійчук Р. С. Буріння свердловин: Довідник. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2002. — ТТ.1,2,3,4,5.
  • Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.