Ртутно-манганова зоря

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рту́тно-ма́нганова зоря́ (або HgMn-зоря́) є хімічно пекулярною зорею з сильними спектральними лініями поглинання в області 398.4 нм завдяки наявності великої кількості йонів ртуті.[1] Разом з великим вмістом ртуті в атмосферах зір цього типу виявлено також багато йонів мангану; звідси і походить їх назва.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

HgMn-зорі обертаються відіносно повільно навколо своєї осі. Тому припускають, що їхні атмосфери є відносно стабільними й мають умови для ефективної дії процесів атомної дифузії. При цьому певні типи атомів опускаються нижче в атмосфері за рахунок сил гравітації, в той час як інші атоми «виринають» у верхні шари атмосфери завдяки тиску випромінювання. Процеси атомної дифузії приводить в кінцевому результаті до неоднорідного розподілу вмісту хімічних елементів з глибиною атмосфери, а також до надлишку певних елементів у її верхніх шарах, який можна оцінити з аналізу ліній поглинання, що відповідають цим хімічним елементам.

Ефективні температури ртутно-манганових зір Teff знаходяться в межах від 10 000 К до 16 000 К, а значення логарифму гравітації на поверхні lg g -- в області від 4.5 до 3.5[2], що відповідає спектральному класу від A0 до B9. На сьогоднішній день немає переконливих доказів наявності сильних магнітних полів у зір цього типу.

Хімічні властивості[ред.ред. код]

У HgMn-зір не виявлено якої-небудь змінності спектральних ліній, що могла б свідчити про наявність «плям» з аномальним вмістом хімічних елементів на їхній «поверхні». В окремий клас ці зорі виділяють за двома такими характеристиками:

Найяскравіші HgMn-зорі[ред.ред. код]

Наступна таблиця приводить дані для найяскравіших HgMn-зір на зоряному небі.

Назва[3] Назва у сузір'ї Спектральний
клас
[3]
Вид.
вел.
[3]
Teff, K lg g
Альферац α Андромеди B8IVmnp 2.06 13800 ± 125[4] 4.15 ± 0.16[4]
Гієнах Ворона γ Ворона B8III 2.59
Майя 20 Тельця B8III 3.87 12600 3.5
χ Вовка B9IV 3.96 10750[5] 4.0[5]
Muliphein[6] γ Великого Пса B8II 4.10
φ Геркулеса B9mnp 4.23
π1 Волопаса B9p 4.91
ι Північної Корони A0p 4.98
κ Рака A B8IIImnp 5.24
Dabih Minor[7] β Козорога B B9.5III/IV 6.10

Повніший перелік HgMn зір подано окремою сторінкою.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Mercury-manganese star. The Internet Encyclopedia of Science, David Darling. Accessed on line August 14, 2008.
  2. Л.С.Любімков, "Хімічний склад зір: методи та результати аналізу", НПФ «Астропринт», 1995
  3. а б в Names, spectral types and apparent magnitudes taken from SIMBAD, except as noted.
  4. а б Orbital elements and abundance analyses of the double-lined spectroscopic binary alpha Andromedae, T. A. Ryabchikova, V. P. Malanushenko, and S. J. Adelman, Astronomy and Astrophysics 351 (November 1999), pp. 963–972, Bibcode1999A&A...351..963R. See §4 for component parameters and Table 3, §5 for elemental abundances.
  5. а б SMITH K.C.; DWORETSKY M.M. «Elemental abundances in normal late-B and HgMn stars from co-added IUE spectra. I. Iron-peak elements», 1993 Astron. Astrophys., 274, 335-355
  6. Muliphein, Stars, Jim Kaler. Accessed on line August 14, 2008.
  7. Dabih, Stars, Jim Kaler. Accessed on line August 14, 2008.

Star.png