Ртутно-манганова зоря

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рту́тно-ма́нганова зоря́ (або HgMn-зоря́) є хімічно пекулярною зорею із сильними спектральними лініями поглинання на довжині хвилі 398,4 нм завдяки наявності великої кількості іонів ртуті[1]. Разом із великим вмістом ртуті в атмосферах зір цього типу виявлено також багато йонів мангану; звідси й походить їх назва.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Ртутно-манганові зорі обертаються навколо своєї осі відносно повільно. Тому припускають, що їхні атмосфери є відносно стабільними й мають умови для ефективної дії процесів атомної дифузії. При цьому певні типи атомів опускаються нижче в атмосфері за рахунок сил гравітації, а інші атоми «виринають» у верхні шари атмосфери завдяки тиску випромінювання. Процеси атомної дифузії врешті-решт приводить до неоднорідного розподілу хімічних елементів із глибиною атмосфери, а також до надлишку певних елементів у її верхніх шарах, який можна оцінити з аналізу ліній поглинання, що відповідають цим хімічним елементам.

Ефективні температури ртутно-манганових зір Teff перебувають у межах від 10 000 до 16 000 кельвінів, а значення логарифма гравітації на поверхні lg g — в області від 4,5 до 3,5[2], що відповідає спектральному класу від A0 до B9. На сьогодні немає переконливих доказів наявності сильних магнітних полів у зір такого типу.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

У ртутно-манганових зір не виявлено якої-небудь змінності спектральних ліній, що могла б свідчити про наявність «плям» з аномальним вмістом хімічних елементів на їхній «поверхні». В окремий клас ці зорі виділяють за двома такими характеристиками:

Найяскравіші ртутно-манганові зорі[ред. | ред. код]

У наведеній нижче таблиці містяться дані для найяскравіших ртутно-манганових зір на зоряному небі.

Назва[3] Назва у сузір'ї Спектральний
клас
[3]
Вид.
вел.
[3]
Teff, K lg g
Альфераз α Андромеди B8IVmnp 2,06 13 800 ± 125[4] 4,15 ± 0,16[4]
Гієнах γ Ворона B8III 2,59 12 000[5] 3,5[5]
Мая 20 Тельця B8III 3,87 12 600 3,5
χ Вовка B9IV 3,96 10750[6] 4,0[6]
Муліфен[7] γ Великого Пса B8II 4,10
φ Геркулеса B9mnp 4,23
π1 Волопаса B9p 4,91
ι Північної Корони A0p 4,98
κ Рака A B8IIImnp 5,24
Дабіх Малий[8] β Козорога B B9.5III/IV 6,10

Повніший Перелік HgMn-зір подано окремою сторінкою.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Mercury-manganese star [Архівовано 2008-11-20 у Wayback Machine.]. The Internet Encyclopedia of Science, David Darling. Accessed on line August 14, 2008.
  2. Л. С. Любімков, «Хімічний склад зір: методи та результати аналізу», НПФ «Астропринт», 1995
  3. а б в Names, spectral types and apparent magnitudes taken from SIMBAD, except as noted.
  4. а б Orbital elements and abundance analyses of the double-lined spectroscopic binary alpha Andromedae, T. A. Ryabchikova, V. P. Malanushenko, and S. J. Adelman, Astronomy and Astrophysics 351 (November 1999), pp. 963—972, Bibcode1999A&A...351..963R. See § 4 for component parameters and Table 3, § 5 for elemental abundances.
  5. а б Fremat, Y.; Houziaux, L., Elemental abundances in the Hg-Mn star γ Corvi, 1997 Astronomy and Astrophysics, v.320, p.580-585
  6. а б SMITH K.C.; DWORETSKY M.M. «Elemental abundances in normal late-B and HgMn stars from co-added IUE spectra. I. Iron-peak elements», 1993 Astron. Astrophys., 274, 335—355
  7. Muliphein [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.], Stars, Jim Kaler. Accessed on line August 14, 2008.
  8. Dabih [Архівовано 24 серпня 2006 у Wayback Machine.], Stars, Jim Kaler. Accessed on line August 14, 2008.