Рубльов Андрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Рубльов
Андрей Рублёв
Andrei Rublev (miniature, 16 c).jpg
Андрій Рубльов розписує Спаський собор Андронікова монастиря (мініатюра кінця XVI ст.)
Дата народження 1360?
Дата смерті 17 жовтня 1428(1428-10-17)
Місце смерті Москва
Жанр художник
Напрямок іконопис
Твори "Трійця", "Архангел Михаїл", "Апостол Павло", "Спас Вседержитель".

Андрі́й Рубльо́в (1360? — 17 жовтня 1428[1]) — давньоруський художник-іконописець, чернець. Мистецтво Рубльова, який мав величезну кількість учнів, вважається найвищим досягненням давньоруського живопису XV століття.

«Трійця» Рубльова
«Звенигородський Спас»
«Апостол Павло»

Біографія[ред.ред. код]

Маловідомі факти з життя Андрія Рубльова, які зустрічаються переважно в літописах та літературних працях сучасних художників свідчать, що він народився десь в 1360 або 1370 році. Ще юнаком став ченцем Троїце-Сергієвого монастиря (пізніше лаври), де вивчав філософські праці прогресивних мислителів того часу — засновника монастиря Сергія Радонежського та його учнів. Пізніше проживав у Спасо-Андроніковському монастирі, заснованому Андроніком, послідовником Сергія Радонежського в передмісті Москви (нині музей Андрія Рубльова).

Етапи дослідження[ред.ред. код]

За переказами, Андрій Рубльов, був спокійним і покірним ченцем. Його життя проходило в молитвах, роздумах і мистецтві зображення святих образів. Єдина точна дата з його біографії — це дата смерті. Вона була вирізьблена на надгробній плиті і вчасно скопійована в 20 столітті. Честь віднайдення поховання належить відомому архітектору-реставратору Барановському Петру Дмитровичу.

Попри те, що за життя Рубльов користувався неабиякою повагою, після смерті, з роками, його авторитет поступово почав слабнути. До 20 століття ніхто не знав напевно, які саме роботи належать пензлю ченця-художника. Єдина ікона, авторство якої беззаперечно належить Рубльову, — «Трійця» — з часом змінилася і судити про стиль її виконання було неможливо. Лише в 20 столітті завдяки зусиллям дослідників та реставраторів сучасне розуміння творчості цього художника наповнилось реальним змістом.

Співпраця з Феофаном Греком[ред.ред. код]

Найвірогідніше, що свої перші кроки у малярському мистецтві Андрій Рубльов здобував під опікою відомого константинопольського живописця Феофана Грека та його учнів. Вже в 1405 році він разом із Феофаном Греком та старцем Прохором розписав Благовіщенський собор Московського Кремля. На жаль до нашого часу збереглись лише два яруси іконостасу. Дослідники запевняють, що Рубльову належать сім ікон святкового ряду: «Благовіщення», «Хрещення», «Різдво Христове», «Стрітення», «Преображення», «Воскресіння Лазаря» та «Вхід до Єрусалиму». Ці роботи свідчать про неабиякий талант майстра та слідування візантійським традиціям. Від робіт інших майстрів ці ікони відрізняються м'якістю, гармонійністю й таємничою одухотвореністю.

Успенський собор міста Володимир[ред.ред. код]

Друга згадка в літописі про мистецтво Андрія Рубльова датується 1408 роком. В цей час він працює разом зі своїм товаришем Данилом Чорним над фресками Успенського собору у місті Володимир. Аналіз стилю фресок допоміг вченим визначити коло творів, виконаних безпосередньо Рубльовим. Особливістю його робіт в цьому соборі є повний відхід від візантійської традиції і створення нового російського стилю розпису. Найзначущою із фресок Рубльова в Успенському соборі є композиція «Страшний суд», де традиційно грізна сцена перетворилася в світле свято торжества справедливості. За майстерністю виконання найвиразнішими є образи Христа, Іоанна Предтечі та апостола Павла.

Приблизно в той час Рубльов створює ще одну визначну ікону — копію з уславленого візантійського образу «Володимирської Богоматері». В тонкому образі Діви Марії зображена краса материнської любові та смуток в передчутті трагічної долі Сина. Роботи Андрія Рубльова у Володимирі свідчать, що на той момент він був вже досконалим майстром, який очолював створену ним школу живопису.

«Звенигородський чин»[ред.ред. код]

1410 рік у творчості Рубльова знаменується створенням трьох ікон так званого «Звенигородського чину» (названого так умовно, по місцю, де вони були знайдені): «Спас», «Архангел Михаїл» та «Апостол Павло». Найвизначніша з них ікона «Звенигородський Спас». Своєрідне обличчя Христа зосереджене, його погляд прямий, задумливо-пронизливий. В зображених рисах вгадується новий етап рубльовського розпису, виказуючи початок золотого віку — розквіту іконопису на Русі. Дослідники вказують на стилістичну схожість Спаса з найуславленішим творінням Рубльова — «Трійцею».

«Трійця Старозавітна»[ред.ред. код]

Найкращу свою роботу Андрій Рубльов створив у 1411 році. Нею стала ікона «Трійця Старозавітна (Вітхозавітна)», написана Рубльовим на спомин святого Сергія Радонежського, засновника Троїцького монастиря. Вона призначалася для дерев'яного Троїцького собору монастиря. Тема ікони була взята зі Старого Заповіту — це візит трьох янголів до садиби Авраама і Сарри. У Новому Заповіті образ трьох янголів почав сприйматися як єдність трьох іпостасей Бога — Батька, Сина та Духа.

Одна з найкращих російських ікон передає співзвучність трьох світлих душ, які розмовляють між собою в повній тиші. Ікона ідеально поєднує в собі складний богословський зміст із неабиякою композиційною майстерністю. «Трійця» розрахована на дальню та ближню точку зору, кожна з яких по різному розкриває багатство відтінків ікони, малярську віртуозність майстра.

Ідея та майстерність зображення «Трійці» спонукала багатьох художників до створення чогось подібного. Однак жодна з робіт не змогла наблизитись до рівня рубльовського творіння.

В двадцятому столітті Андрієва «Трійця Вітхозавітна», була визнана найкращою роботою Рубльова й шедевром світового мистецтва іконопису.

Вважається, що Андрій Рубльов розписував Різдвяний собор у Савино-Сторожевському монастирі під Звенигородом. Тим більше, що незначні фрагменти розпису, що збереглися, наближені до стилю Рубльова.

Твори для Троїцького собору[ред.ред. код]

В середині двадцятих років п'ятнадцятого століття Рубльов разом з Данилом Чорним керував розписом Троїцького собору Троїце-Сергієва монастиря. На жаль фрески були втрачені, а в рубльовських іконах того часу зберігся смуток — відчувається вік художника. Найвідоміші з його робіт: «Хрещення», «Архангел Михаїл» та «Апостол Павло». Ці ікони відрізняються глибиною змісту, монументальністю образів, красою силуетів, гармонічною кольоровою гаммою, що нагадує його неперевершену «Трійцю».

Останні роки життя[ред.ред. код]

Останні роки життя Андрій Рубльов провів в Андроніковському монастирі, де займався розписом храму Спаса. З літописних джерел ми дізнаємось, що він також брав безпосередню участь в будівництві цього храму. На жаль останні роботи майстра не збереглися.

Андрій Рубльов помер 17 жовтня 1428 року у Москві, в Андроніковському монастирі.

Пам'ять про Рубльова[ред.ред. код]

  • У 1947 році (у рік 800-річчя Москви) ініціативна група на чолі з академіком І. Е. Грабарем звернулася до уряду з проханням про створення на території монастиря Музею давньоруської живопису. 10 грудня 1947 року Голова Ради Міністрів СРСР Сталін підписав постанову № 3974 про створення в Андроніковом монастирі історико-архітектурного заповідника імені російського художника Андрія Рубльова,[2] з 1985 року — Центральний музей давньоруської культури і мистецтва імені Андрія Рубльова.
  • 1960 був оголошений ЮНЕСКО роком російського іконописця Андрія Рубльова у зв'язку з 600-річчям з дня його народження[3], відкриття Музею Андрія Рубльова в Андроніковом монастирі
  • У 1966 році в радянських кінотеатрах з'явилася стрічка «Андрій Рубльов» режисера Андрія Тарковського. Перед прем'єрою цензура сильно перекроїла чорно-білу стрічку й скоротила її на 20 хвилин. Також було змінено і назву з «Страсті за Андрієм» на «Андрій Рубльов».
  • На його честь названо астероїд 2457 Рубльов[4].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми
  • Алпатов М.В., «Андрей Рублёв»,М,«Искусство», 1959
  • Бетин Л. В.,О происхождении иконостаса Благовещенского собора Московского Кремля ,сборник « Реставрация и исследование памятников культуры» Вып.1. М., 1975
  • Лазарев В.Н.,«Андрей Рублёв и его школа», М,1966
  • Плугин В.А.,« Мировоззрение Андрея Рублёва»,М., 1974
  • Плугин В.А. Мастер Святой Троицы. М., 2001.
  • Грицак Е. Н. Мир Рублева. М., 2006.
  • Щенникова Л. А. Творения преподобного Андрея Рублева и иконописцев великокняжеской Москвы. М., 2007.
  • Попов Г. В. Андрей Рублев. М., 2007.