Рубін
| Рубін | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Хімічна формула | Оксид алюмінію з хромом Al2O3 |
| Ідентифікація | |
| Колір | Червоний, червоно-коричневий, червоно-пурпурний |
| Сингонія | Тригональна |
| Злам | несправжній Злам |
| Твердість за шкалою Мооса | 9 |
| Блиск | Скляний |
| Колір риски | Біла |
| Питома вага | 3,97 ÷ 4,05 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | ~1,762÷1,770 |
| Інші властивості | |
Рубі́н (лат. rubens, rubinus — червоний; заст. сардіс), (рос. рубин, англ. ruby, нім. Rubin m) - мінерал, різновид корунду,червоного кольору, який зумовлений домішками хрому. Належить до класу окислів тригональної сингонії.
Застаріла назва — лал.
Зміст |
[ред.] Загальний опис
Формула: Al2О3
Твердість — 9, густина 3,97 — 4,05 (докладніше див. корунд). Від червоної шпінелі відрізняється за формою кристалів, в інших випадках відрізняють інструментально, наприклад під мікроскопом. Червоне забарвлення додає домішка хрому. Червоний корунд називають рубіном, синій — сапфіром. Світлофарбований сапфір або безбарвний корунд ювелірної якості носить назву лейкосапфір. «Зірчасті» різновиди рубіна й сапфіра з добре вираженим ефектом астеризму обробляються у вигляді кабошону.
[ред.] Родовища
Утворюється метасоматичним шляхом як пневматолітово-гідротермальний мінерал при процесах скарнування мармурів (родов. в М’янмі, Таїланді, Пакистані). Зустрічається в жилах слюдистих плагіоклазитів серед кальцифірів і ультраосновних порід (родов. в Танзанії, Кенії). Гол. промисловий тип родовищ – елювіально-делювіальні і алювіальні розсипи ближнього зносу.
Окрім Антарктиди, зустрічається на всіх континентах. Цінуються в основному азіатські рубіни.
Головними країнами-експортерами рубінів є М'янма, Таїланд і Шрі-Ланка. Користуються попитом також рубіни з Східної Африки, з таких країн, як Танзанія. З якнайдавніших часів здобувається на Памірі (родовище Кугеляль Таджикистан).
З часів середньовіччя найбільшу славу отримали рубіни Могоу (Північно-Східна М’янма). Тут в „долині рубінів” протягом майже п’ятнадцяти століть (до самого нашого часу) видобували найкращі в світі рубіни відтінку „голубиної крові” (чистий, яскравий, глибокий червоний колір). Ж. Кессель в книзі „Долина рубінів” стверджував: „Усі рубіни, про які повідомляють найдавніші тексти – Коран, Пісня над піснями, китайські літописи й індійські веди, - усі рубіни, які з одвічних часів одягали на себе князі, королі й імператори, усі рубіни, що прикрашали діадеми, тіари й корони, а також незліченні скарби раджів, - усі ці рубіни, усі до останнього, найбільш давнього, прийшли до нас з долини Могоу”.
[ред.] Застосування
- У квантовій електроніці. У лазерній техніці застосовуються синтетичні рубіни.
- Дорогоцінний камінь I категорії, використовується в коштовних ювелірних виробах. Використовують як дорогоцінний камінь, при виготовленні годинникових каменів.
[ред.] Історія
Передбачається, що рубіни видобували вже в бронзовій добі в Бірмі. 2000 років тому рубіни цінувалися і в Індії, та використовувалися як талісмани. Знали рубіни також стародавні єгиптяни, греки й римляни.
У 1800 в Європі відкрили спорідненість рубіна до сапфіра. У 1835 навчилися проводити рубіни штучно.
В укр. наук. літературі вперше описаний в лекції “Про камені та геми” Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705–1709 рр.). Назва – від лат. “rubeus” – червоний.
[ред.] Марновірство
За старих часів рубіни славилися як «камені життя і любові». Вважалося, що володіння таким каменем додає господареві більше влади, сміливість і гідність. Рубінами сподівалися захиститися від біса й від чуми. Рубін є знаком зодіаку Скорпіона, Лева і Козерога.
[ред.] Різновиди рубіну
Розрізняють рубін:
- австралійський (ґранат червоного кольору),
- аделаїдський (кров’яно-червоний піроп з Австралії),
- алабандійський (альмандин з Алабанди, Мала Азія),
- американський (ґранат червоного кольору),
- анконський (червоний або бурий кварц забарвлений залізом),
- арізонський (торговельна назва піропу з родов. шт. Арізона, США),
- богемський (застаріла назва кварцу рожевого кольору),
- бразильський (застаріла назва червоного топазу, гірський (зайва назва піропу),
- дикий (застаріла назва червоно-фіолетового ґранату),
- жовтий (шпінель жовтого кольору),
- зірчастий (коштовний різновид корунду;
- різновид рубіну з явищами астеризму),
- капський (торговельна назва піропу з родовищ Півд. Африки),
- кібдельський (зайва назва альмандину),
- колорадський (піроп зі шт. Колорадо та ін. родов. США),
- компостельський (кварц з Сант-Яго де Компостелла, Іспанія; забарвлений оксидами заліза в червоний колір),
- південноафриканський (піроп з алмазних родов. Кімберлі, Півд. Африка),
- сибірський (торговельна назва червоного турмаліну з родов. Сибіру),
- сіамський (оранжево-червоний рубін з Сіаму),
- скельний (застаріла назва червоного ґранату),
- східний (торговельна назва коштовного прозорого корунду червоного кольору),
- фальшивий (торговельна назва виробного сорту флюориту),
- цейлонський (торговельна назва альмандину з о. Шрі–Ланки),
- шпінелевий (шпінель червоного кольору),
- штучний (рубін, одержаний синтетично) та ін.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
