Рубін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рубін
Ruby cristal.jpg
Загальні відомості
Хімічна формула Оксид алюмінію з хромом Al2O3
Ідентифікація
Колір Червоний, червоно-коричневий, червоно-пурпурний
Сингонія Тригональна
Злам несправжній Злам
Твердість за шкалою Мооса 9
Блиск Скляний
Колір риски Біла
Питома вага 3,97 ÷ 4,05
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення ~1,762÷1,770

Рубі́н (лат. rubens, rubinus — червоний; застаріле — сардіс), (рос. рубин, англ. ruby, нім. Rubin m) — мінерал, різновид корунду, червоного кольору, який зумовлений домішками хрому. Належить до класу окислів тригональної сингонії.

Застаріла назва — лал.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула: Al2О3

Твердість — 9, густина 3,97 — 4,05 (докладніше див. корунд). Від червоної шпінелі відрізняється за формою кристалів, в інших випадках відрізняють інструментально, наприклад під мікроскопом. Червоне забарвлення додає домішка хрому. Червоний корунд називають рубіном, синій — сапфіром. Світлофарбований сапфір або безбарвний корунд ювелірної якості носить назву лейкосапфір. «Зірчасті» різновиди рубіна й сапфіра з добре вираженим ефектом астеризму обробляються у вигляді кабошону.

Родовища[ред.ред. код]

Рубін.jpg

Утворюється метасоматичним шляхом як пневматолітово-гідротермальний мінерал при процесах скарнування мармурів (родовища у М'янмі, Таїланді, Пакистані). Зустрічається у жилах слюдистих плагіоклазитів серед кальцифірів і ультраосновних порід (родовища у Танзанії, Кенії). Головний промисловий тип родовищ — елювіально-делювіальні і алювіальні розсипи ближнього зносу.

Окрім Антарктиди, зустрічається на всіх континентах. Цінуються в основному азіатські рубіни.

Головними країнами-експортерами рубінів є М'янма, Таїланд і Шрі-Ланка. Користуються попитом також рубіни з Східної Африки, з таких країн, як Танзанія. З якнайдавніших часів здобувається на Памірі (родовище Кугеляль Таджикистан).

З часів середньовіччя найбільшу славу отримали рубіни Могоу (Північно-Східна М'янма). Тут в «долині рубінів» протягом майже п'ятнадцяти століть (до самого нашого часу) видобували найкращі у світі рубіни відтінку «голубиної крові» (чистий, яскравий, глибокий червоний колір). Ж. Кессель у книзі «Долина рубінів» стверджував: «Усі рубіни, про які повідомляють найдавніші тексти — Коран, Пісня над піснями, китайські літописи й індійські веди, — усі рубіни, які з одвічних часів одягали на себе князі, королі й імператори, усі рубіни, що прикрашали діадеми, тіари й корони, а також незліченні скарби раджів, — усі ці рубіни, усі до останнього, найдавнішого, прийшли до нас з долини Могоу».

Застосування[ред.ред. код]

Огранений рубін.
  • У квантовій електроніці. У лазерній техніці застосовуються синтетичні рубіни.
  • Дорогоцінний камінь I категорії, використовується у коштовних ювелірних виробах. Використовують як дорогоцінний камінь, при виготовленні годинникових каменів.

Історія[ред.ред. код]

Передбачається, що рубіни видобували вже у бронзовій добі у Бірмі. 2000 років тому рубіни цінувалися і в Індії, та використовувалися як талісмани. Знали рубіни також стародавні єгиптяни, греки й римляни.

1800 року в Європі відкрили спорідненість рубіна до сапфіра. 1835 року навчилися проводити рубіни штучно.

В українській науковій літературі вперше описаний у лекції «Про камені та геми» Ф. Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705–1709 рр.). Назва — від лат. «rubeus» — червоний.

Марновірство[ред.ред. код]

За старих часів рубіни славилися як «камені життя і любові». Вважалося, що володіння таким каменем додає господареві більше влади, сміливість і гідність. Рубінами сподівалися захиститися від біса й від чуми. Рубін є знаком зодіаку Скорпіона, Лева і Козерога.

Різновиди рубіну[ред.ред. код]

Розрізняють рубін:

  • австралійський (ґранат червоного кольору),
  • аделаїдський (кров'яно-червоний піроп з Австралії),
  • алабандійський (альмандин з Алабанди, Мала Азія),
  • американський (ґранат червоного кольору),
  • анконський (червоний або бурий кварц забарвлений залізом),
  • арізонський (торговельна назва піропу з родовищ штату Арізона, США),
  • богемський (застаріла назва кварцу рожевого кольору),
  • бразильський (застаріла назва червоного топазу),
  • гірський (зайва назва піропу),
  • дикий (застаріла назва червоно-фіолетового ґранату),
  • жовтий (шпінель жовтого кольору),
  • зірчастий (коштовний різновид корунду;
  • різновид рубіну з явищами астеризму),
  • капський (торговельна назва піропу з родовищ Південної Африки),
  • кібдельський (зайва назва альмандину),
  • колорадський (піроп зі штату Колорадо та інших родовищ США),
  • компостельський (кварц з Сант-Яго де Компостелла, Іспанія; забарвлений оксидами заліза у червоний колір),
  • південноафриканський (піроп з алмазних родовищ Кімберлі, Південна Африка),
  • сибірський (торговельна назва червоного турмаліну з родовищ Сибіру),
  • сіамський (оранжево-червоний рубін з Сіаму),
  • скельний (застаріла назва червоного ґранату),
  • східний (торговельна назва коштовного прозорого корунду червоного кольору),
  • фальшивий (торговельна назва виробного сорту флюориту),
  • цейлонський (торговельна назва альмандину з острова Шрі-Ланки),
  • шпінелевий (шпінель червоного кольору),
  • штучний (рубін, одержаний синтетично) та інші.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]