Рубін
| Рубін | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | {{{Генезис}}} |
| Хімічна формула | Оксид алюмінію з хромом Al2O3 |
| Ідентифікація | |
| Колір | Червоний, червоно-коричневий, червоно-пурпурний |
| Сингонія | Тригональна |
| Злам | несправжній Злам |
| Твердість за шкалою Мооса | 9 |
| Блиск | Скляний |
| Колір риски | Біла |
| Питома вага | 3,97 ÷ 4,05 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | ~1,762÷1,770 |
| Інші властивості | |
Рубі́н (лат. rubens, rubinus — червоний; застарале — сардіс), (рос. рубин, англ. ruby, нім. Rubin m) — мінерал, різновид корунду, червоного кольору, який зумовлений домішками хрому. Належить до класу окислів тригональної сингонії.
Застаріла назва — лал.
Зміст |
[ред.] Загальний опис
Формула: Al2О3
Твердість — 9, густина 3,97 — 4,05 (докладніше див. корунд). Від червоної шпінелі відрізняється за формою кристалів, в інших випадках відрізняють інструментально, наприклад під мікроскопом. Червоне забарвлення додає домішка хрому. Червоний корунд називають рубіном, синій — сапфіром. Світлофарбований сапфір або безбарвний корунд ювелірної якості носить назву лейкосапфір. «Зірчасті» різновиди рубіна й сапфіра з добре вираженим ефектом астеризму обробляються у вигляді кабошону.
[ред.] Родовища
Утворюється метасоматичним шляхом як пневматолітово-гідротермальний мінерал при процесах скарнування мармурів (родовища у М'янмі, Таїланді, Пакистані). Зустрічається у жилах слюдистих плагіоклазитів серед кальцифірів і ультраосновних порід (родовища у Танзанії, Кенії). Головний промисловий тип родовищ — елювіально-делювіальні і алювіальні розсипи ближнього зносу.
Окрім Антарктиди, зустрічається на всіх континентах. Цінуються в основному азіатські рубіни.
Головними країнами-експортерами рубінів є М'янма, Таїланд і Шрі-Ланка. Користуються попитом також рубіни з Східної Африки, з таких країн, як Танзанія. З якнайдавніших часів здобувається на Памірі (родовище Кугеляль Таджикистан).
З часів середньовіччя найбільшу славу отримали рубіни Могоу (Північно-Східна М'янма). Тут в «долині рубінів» протягом майже п'ятнадцяти століть (до самого нашого часу) видобували найкращі у світі рубіни відтінку «голубиної крові» (чистий, яскравий, глибокий червоний колір). Ж. Кессель у книзі «Долина рубінів» стверджував: «Усі рубіни, про які повідомляють найдавніші тексти — Коран, Пісня над піснями, китайські літописи й індійські веди, — усі рубіни, які з одвічних часів одягали на себе князі, королі й імператори, усі рубіни, що прикрашали діадеми, тіари й корони, а також незліченні скарби раджів, — усі ці рубіни, усі до останнього, найдавнішого, прийшли до нас з долини Могоу».
[ред.] Застосування
- У квантовій електроніці. У лазерній техніці застосовуються синтетичні рубіни.
- Дорогоцінний камінь I категорії, використовується у коштовних ювелірних виробах. Використовують як дорогоцінний камінь, при виготовленні годинникових каменів.
[ред.] Історія
Передбачається, що рубіни видобували вже у бронзовій добі у Бірмі. 2000 років тому рубіни цінувалися і в Індії, та використовувалися як талісмани. Знали рубіни також стародавні єгиптяни, греки й римляни.
1800 року в Європі відкрили спорідненість рубіна до сапфіра. 1835 року навчилися проводити рубіни штучно.
В українській науковій літературі вперше описаний у лекції «Про камені та геми» Ф. Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705–1709 рр.). Назва — від лат. «rubeus» — червоний.
[ред.] Марновірство
За старих часів рубіни славилися як «камені життя і любові». Вважалося, що володіння таким каменем додає господареві більше влади, сміливість і гідність. Рубінами сподівалися захиститися від біса й від чуми. Рубін є знаком зодіаку Скорпіона, Лева і Козерога.
[ред.] Різновиди рубіну
Розрізняють рубін:
- австралійський (ґранат червоного кольору),
- аделаїдський (кров'яно-червоний піроп з Австралії),
- алабандійський (альмандин з Алабанди, Мала Азія),
- американський (ґранат червоного кольору),
- анконський (червоний або бурий кварц забарвлений залізом),
- арізонський (торговельна назва піропу з родовищ штату Арізона, США),
- богемський (застаріла назва кварцу рожевого кольору),
- бразильський (застаріла назва червоного топазу),
- гірський (зайва назва піропу),
- дикий (застаріла назва червоно-фіолетового ґранату),
- жовтий (шпінель жовтого кольору),
- зірчастий (коштовний різновид корунду;
- різновид рубіну з явищами астеризму),
- капський (торговельна назва піропу з родовищ Південної Африки),
- кібдельський (зайва назва альмандину),
- колорадський (піроп зі штату Колорадо та інших родовищ США),
- компостельський (кварц з Сант-Яго де Компостелла, Іспанія; забарвлений оксидами заліза у червоний колір),
- південноафриканський (піроп з алмазних родовищ Кімберлі, Південна Африка),
- сибірський (торговельна назва червоного турмаліну з родовищ Сибіру),
- сіамський (оранжево-червоний рубін з Сіаму),
- скельний (застаріла назва червоного ґранату),
- східний (торговельна назва коштовного прозорого корунду червоного кольору),
- фальшивий (торговельна назва виробного сорту флюориту),
- цейлонський (торговельна назва альмандину з острова Шрі-Ланки),
- шпінелевий (шпінель червоного кольору),
- штучний (рубін, одержаний синтетично) та інші.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Рубін |
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.