Рубінштейн Антон Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Ілля Рєпін. Портрет композитора А. Г. Рубінштейна 1881

Анто́н Григорович Рубінштейн (рос. Анто́н Григо́рьевич Рубинште́йн; *16 (28 листопада) 1829, село Вихватинець Подільскої губернії — †8 (20 листопада) 1894 Петергоф) — російський композитор, піаніст, дириегнт, старший брат композитора М.Г. Рубинштейна. Засновник Санкт-Петербурзької консерваторії.

Зміст

[ред.] Біографія

Навчався музиці спершу у матері, потім у Олександра Віллуана. З дев'яти років Рубінштейн вже виступав публічно в Москві, а з 1840 р. концертував за кордоном, справивши своїми виступами в Парижі сильне враження на Шопена і Ліста. У Бреславлі Рубінштейн виконав свій перший твір для фортепіано «Ундіна». З 1844 до 1849 року жив за кордоном, де наставниками його були знаменитий контрапунктист Зігфрід Ден і композитор Мейербер.

Повернувшись до Петербургу в 1849 році, Рубінштейн заснував Російське музичне товариство і «Музичну школу», перетворену потім в Санкт-Петербурзькую консерваторію; багато років був її директором, професором. 18541858 рр. провів за кордоном, концертуючи в Голландії, Німеччині, Франції, Англії, Італії. Його поїздка до Америки в 1872 році супроводжувалася особливо блискучим успіхом. З 1887 до 1891 року знову був директором Санкт-Петербурзької консерваторії.

Помер в 1894 в Петергофі. Був похований на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври, пізніше перепохований в Некрополі майстрів мистецтв.

Ім'ям Рубінштейна названа вулиця в Петербурзі, на якій композитор жив з 1887 по 1891 рр. На будинку № 38 встановлена меморіальна дошка.

[ред.] Музична спадщина

Рубінштейну належать оперы «Дмитро Донський» (Дмитрий Донской), «Демон», «Купець Калашніков», декілька симфоній (з яких найбільш відома друга з програмною назвою «Океан»), концерти для фортепіано, віолончелі, скрипки з оркестром, а також сонати, тріо, квартети й інша камерна музика.

[ред.] Посилання

[ред.] Бібліографія

Логотип «ВікіЦитати»
ВікіЦитати містять висловлювання, автором яких є:
  • А. Рубинштейн. Литературное наследие, тт. 1–3. М., 1983–1986
  • Хопрова Т. А.Г.Рубинштейн. Л., 1987
Особисті інструменти