Рубінштейн Антон Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілля Рєпін. Портрет композитора А. Г. Рубінштейна 1881

Анто́н Григорович Рубінштейн (рос. Анто́н Григо́рьевич Рубинште́йн; *16 (28 листопада) 1829, село Вихватинці Подільскої губернії — †8 (20 листопада) 1894 Петергоф) — російський композитор, піаніст, диригент, старший брат композитора Рубінштейна Миколи Григоровича. Засновник Санкт-Петербурзької консерваторії.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався музиці спершу у матері, потім у Олександра Віллуана. З дев'яти років Рубінштейн вже виступав публічно в Москві, а з 1840 р. концертував за кордоном, справивши своїми виступами в Парижі сильне враження на Шопена і Ліста. У Бреславлі Рубінштейн виконав свій перший твір для фортепіано «Ундіна». З 1844 до 1849 року жив за кордоном, де наставниками його були знаменитий контрапунктист Зігфрід Ден і композитор Мейєрбер.

Повернувшись до Петербургу в 1849 році, Рубінштейн заснував Російське музичне товариство і «Музичну школу», перетворену потім в Санкт-Петербурзьку консерваторію; багато років був її директором, професором. 18541858 роки провів за кордоном, концертуючи в Голландії, Німеччині, Франції, Англії, Італії. Його поїздка до Америки в 1872 році супроводжувалася особливо блискучим успіхом. З 1887 до 1891 року знову був директором Санкт-Петербурзької консерваторії.

Помер в 1894 в Петергофі. Був похований на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври, пізніше перепохований в Некрополі майстрів мистецтв.

Ім'ям Рубінштейна названа вулиця в Петербурзі, на якій композитор жив з 1887 по 1891 рр. На будинку № 38 встановлена меморіальна дошка.

Музична спадщина[ред.ред. код]

Рубінштейну належать опери «Дмитро Донський» (Дмитрий Донской), «Демон», «Купець Калашніков», декілька симфоній (з яких найвідоміша друга з програмною назвою «Океан»), концерти для фортепіано, віолончелі, скрипки з оркестром, а також сонати, тріо, квартети й інша камерна музика.

Посилання[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • А. Рубинштейн. Литературное наследие, тт. 1-3. М., 1983—1986
  • Хопрова Т. А. Г. Рубинштейн. Л., 1987