Руденко Роман Андрійович
Руденко Роман Андрійович (* 17 липня 1907, в с. Носівка Чернігівської області (насправді в с. Підгайне, за 1 км від с. Носівка) — † 23 січня 1981, Москва), радянський юрист, в 1944–1953 прокурор УРСР; з 1953 Генеральний прокурор СРСР. Кандидат в члени ЦК КПРС (1956), член ЦК з 1961; делегат 18-24-го з'їздів КПРС; депутат Верховної Ради СРСР 3-9-го скликань, дійсний державний радник юстиції, Герой Соціалістичної Праці (1972).
Біографія [ред.]
Роман Андрійович Руденко народився 17(30) липня 1907 року в Носовці Чернігівської губернії в багатодітній бідняцькій родині. Щоб прогодувати велику родину батько працював наймитом, а матір батрачила. Немає нічого дивного, що Роман Руденко підтримував ідеали комуністичної партії.
В листопаді 1929 року районий комітет направив його на посаду старшого слідчого району в місті Ніжин. Старшому слідчому на той час виповнилося 22 роки. З того часу Роман Руденко працював в прокуратурі і пройшов всі ступені прокурорської ієрархії. Освіту він отримав у Московській юридичній школі і на Вищих юридичних курсах при Всесоюзній правовій академії (1941 р.), після чого був направлений на роботу в Прокуратуру СРСР. В 1942 році був переведений на посаду заступника, а з 1944 року — прокурора України. 27 липня 1944 року Руденко стає державним радником 2-класу, що тоді прирівнювалося до військового звання генерал-лейтенанта. Роману Андрійовичу було тоді 37 років.
В 1945–1946 виступав головним обвинувачем від СРСР на Нюрнбергському процесі. Почесний доктор юридичних наук університету ім. Гумбольдта (1960) і Карлового (Празького) університету (1966). Нагороджений 5-ма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Красного Прапора та медалями. (ВРЕ) В Носівському районі після війни ніколи не був.
Продовжилася кар'єра Романа Руденка і після смерті Сталіна. У 1953 році Роман Руденко був призначений Генеральним прокурором СРСР і беззмінно ним був майже 30 років. Саме він був одним з ініціаторів реабілітації жертв сталінських репресій і покарання винних. Руденко — учасник і організатор низки міжнародних конгресів і конференцій по боротьбі з нацизмом і мілітаризмом. Його, знали в усьому світі саме як одного з найактивніших учасників Нюрнберзького процесу. Увесь цей час він був і депутатом Верховної Ради СРСР, а в 1972 році став Героєм Соціалістичної Праці.
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Руденко Роман Андрійович в "Юридичній енциклопедії"
