Рудименти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рудименти, рудиментарні органи (від лат. rudimentum — зачаток, першооснова) — органи, недорозвинені чи спрощені у певних видів порівняно з подібними утворами предкових форм унаслідок втрати своїх функцій протягом філогенезу (еволюційного розвитку виду). Іноді рудиментарні органи здатні виконувати якусь допоміжну функцію, в деяких випадках розвиваються повністю (атавізми). Рудиментарними є, наприклад, очі в деяких печерних і риючих тварин (протеїв, кротів), задні кінцівки в жовтопуза, хвостові хребці, волосяний покрив тулуба, вушні м'язи у людини.

Вчені знаходили все більше «зайвих органів» у людини. Рудименти не залишилися частностью, цікавою лише анатомам, а послужили для широких наукових узагальнень. Так, Чарльз Дарвін використовував їх як один з доказів походження людини від тварин. Він пояснив присутність рудиментів тим, що в ході еволюції деякі органи зменшилися і майже зникли за непотрібністю. Звідси випливає, що людина не створена раз і назавжди досконалим і незмінним, а рудименти лише залишки непотрібних частин тіла, які ще не встигли зникнути. Німецький анатом Роберт Відерсгейм випустив на початку минулого століття книгу, в якій перерахував не менше 107 рудиментарних органів людини, не придатних для виконання якої-небудь функції або сильно спрощених, здатних діяти не в повній мірі. До числа перших відносяться волосся на тілі, не захищають людей від холоду, червоподібний відросток сліпої кишки, не здатний перетравлювати грубу рослинну їжу, куприк, полумісячну освіту, хорда. Список Другий включає епіфіз - залозу внутрішньої секреції. По-видимому, епіфіз - рудимент тім'яного ока, який був у найдавніших хребетних. Втративши свою основну функцію, він придбав нову якість - виробництво гормонів. Найвідоміший рудимент - апендикс є органом імунної системи.

Найвідоміші приклади рудиментів людини:

- Куприк (coccyx);

- Апендикс;

- Зуб мудрості;

- Синтез вітаміну С;

- Вомероназальний орган (ЗНО);

- Гусяча шкіра;

- Чоловічі соски.


Джерела[ред.ред. код]

  • Порівняльна анатомія хребетних. Підручник. М. Ф. Ковтун, О. М. Микитюк, Л. П. Харченко — Харків: «ОВС», 2005. ISBN 966-7858-42-1.


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.