Рудниця (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Рудниця

Вапнярка — Рудниця
Рудниця — Слобідка
Одеська залізниця
Одеська дирекція
смт Рудниця

48°15′38″ пн. ш. 28°56′03″ сх. д. / 48.26064760002777376° пн. ш. 28.93438790002777949° сх. д. / 48.26064760002777376; 28.93438790002777949
Рік відкриття 1876 (148 років)
Тип вузлова, проміжна
Колій 3
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи пряма
Код станції 408307 ?
Код «Експрес-3» 2208434 ?
Послуги Квиткова каса Оформлення багажу
Мапа
Рудниця на Вікісховищі

Рудни́ця — проміжна вузлова залізнична станція Одеської дирекції Одеської залізниці. Розташована в однойменному селищі міського типу Тульчинського району Вінницької області на перетині двох ліній Вапнярка — Рудниця та Рудниця — Слобідка між станціями Крижопіль (16 км) та Попелюхи (6 км).

Паралельно ширококолійній розташована вузькоколійна станція Рудниця — кінцева станція вузькоколійної дільниці Гайворон — Рудниця.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1876 року на залізниці Жмеринка — Балта.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції зупиняється більшість транзитних пасажирських поїздів, що сполучають з Києвом, Одесою, Ізмаїлом, Львовом, Хмельницьким, Ужгородом, Чернівцями, Тернополем, Первомайськом, Запоріжжям, Кривим Рогом, Ковелем, Рівним тощо[1].

Приміське сполучення

Курсує 4 пари приміських електроїздів сполученням Вапнярка — Одеса. По Вапнярці забезпечується пересадка на приміські поїзди до Жмеринки та Умані.

З 18 червня 2021 року призначено в порядку експерименту приміський електропоїзд сполученням Кодима — Вапнярка — Жмеринка — Вінниця — Козятин I (формально три різних рейси, але виконуються без пересадки одним складом електропоїзда).

У приміських поїздах перевезення пенсіонерів здійснюється безкоштовно, студентів — зі знижкою 50 %.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]