Рудня (Сарненський район)
| село Рудня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Сарненський район |
| Громада | Висоцька сільська громада |
| Облікова картка | с Рудня |
| Основні дані | |
| Засноване | 1552[джерело?] |
| Населення | 511 (01.01.2011)[1] |
| Площа | 0,87[джерело?] км² |
| Густота населення | 673,56[джерело?] осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34123[джерело?] |
| Телефонний код | +380 3658[джерело?] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°41′17″ пн. ш. 26°34′58″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
143[джерело?] м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34123, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, 6[джерело?] |
| Карта | |
  Рудня | |
 Рудня | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ру́дня — село в Україні, в Сарненському районі Рівненської області. Входить до Висоцької сільської громади. До 2020 року підпорядковувалося Людинській сільській раді Дубровицького району.[2] Населення становить 511 осіб (2011).[1]
Назва[ред. | ред. код]
Польською мовою згадується як Rudnia,[3] російською — як Рудня.[4]
Географія[ред. | ред. код]
Відстань до Висоцька складає 8 км, до Дубровиці — 18 км, до залізничної станції Дубровиця — 21 км.[джерело?]
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[5] Опадів 610 мм на рік.[5] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.[5] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм.[5] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[5] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C.[5] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[5]
| Клімат Рудні | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,6 | −1,3 | 3,4 | 12,4 | 19,3 | 22,9 | 23,9 | 23,1 | 18,2 | 11,7 | 4,8 | 0,0 | 11,3 |
| Середня температура, °C | −5,6 | −4,5 | −0,3 | 7,5 | 13,7 | 17,5 | 18,6 | 17,7 | 13,2 | 7,7 | 2,3 | −2,5 | 7,1 |
| Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,7 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,3 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5 | 2,9 |
| Норма опадів, мм | 36 | 29 | 29 | 42 | 56 | 89 | 81 | 64 | 57 | 45 | 41 | 41 | 610 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Село Рудня розташоване поблизу старих ранньосередньовічних городищ і селищ, над автомобільною дорогою Старокостянтинів — Городище. А колись, це був Волинський тракт, що проходив через саме село. В назві села збереглися відомості про заняття місцевих жителів ще з часів добування та переробки болотної руди на залізо. На цей вид корисних копалин ці болотні краї були багаті. В межах села ймовірно було значне родовище руди.[джерело?]
Стародавня людина тут поселилася ще 35-15 тис. років тому. Тоді в цій місцевості з'явилися мезолітичні племена північного (поліського) типу. Вони займалися полюванням, рибальством, збиральництвом та спорудженням легкого житла а також майстерно обробляли камінь, виготовляючи з нього вістря стріл, шкребки, проколки, різці, сокири, молотки та інше. Тут про це свідчать сім місць проживання людини, які відкрили вчені — археологи. Це археологічні пам'ятки, розташовані поблизу села, а саме:[джерело?]
- дві стоянки, поселення та могильник в заплаві річки Сирань (притока річки Горинь), на лівому березі, (ІХ — УІ тис. до н. е., У — ІІ тис. до н. е., 1Х — Х тис., ІІ тис до н. е.) розмір 100×200 м;
- стоянка мезолітична в урочищі «Млин, Млинища» (УІІ тис. до н. е.), розмір (80х50м);
- стоянка фінальнопалеолітична (ІХ — УІ до н. е.) площа 120×70 м;
- поселення ранньослов'янське на північно — східній частині піщаного мису, на відстані 800 метрів на схід від села (початок І тис. н. е.) розмір 120 х 70 метрів.
В краєзнавчій літературі перша згадка про село датується 1552 роком, проте джерело звідки взята дата, не вказується. В 1861 році село Рудня є приписним до дубровицької Різдво Богородичної православної церкви (кам'яної).[джерело?]
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[6][7]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[8] У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[9] У 1935 році село Рудня разом з хутором Правосудівка належало до однойменної громади гміни Висоцьк Поліського воєводства.[10]
З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[11] У липні 1941 року до села зайшли німці. У роки війни тут також діяли формування Бульби (Боровця). У 1943 році прийшли на Полісся групи ОУН УПА (Б).[джерело?] За даними українського націоналістичного підпілля 27 жовтня 1943 року більшовицька банда пограбувала село та вбила господарчого.[12] Загалом встановлено 29 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 10 загинуло, 13 було репресовано.[13]
У 1944 році у селі знову встановлений радянський контроль. Збройний опір УПА проти більшовицької окупації тривав до 1951 року.[джерело?]
У 1947 році село Рудня разом з хутором Прасодівка підпорядковувалося Руднянській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[14]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[15] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][17] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 5,44 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 5,54 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,84 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 211 мбер, з якої: зовнішнього — 71 мбер, загальна від радіонуклідів — 14 мбер (з них Cs — 136 мбер, Sr — 3 мбер).[18]
Населення[ред. | ред. код]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1859[19] | 120 | — |
| 1906[4] | 347 | +189.2% |
| 1921[3] | 459 | +32.3% |
| 1989[20] | 581 | +26.6% |
| 1993[18] | 617 | +6.2% |
| 2001[21] | 581 | −5.8% |
| 2011[1] | 511 | −12.0% |
| 2017[22] | 541 | +5.9% |
| Динаміка населення | ||
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Рудня налічувалося 11 дворів та 120 жителів (67 чоловіків і 53 жінок), з них 113 православних і 7 євреїв[19]. Станом на 1906 рік у селі було 34 двори та мешкало 347 осіб.[4]
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі та сусідньому хуторі Прасодівка разом налічувалося 71 будинок та 459 мешканців, з них: 220 чоловіків та 239 жінок; 449 православних, 6 юдеїв та 4 римо-католики; 449 українців, 6 євреїв та 4 поляки.[3]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 581 особа, з яких 282 чоловіки та 299 жінок.[20] На кінець 1993 року в селі мешкало 617 жителів, з них 179 — дітей.[18]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 581 особа.[21] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 511 осіб.[1]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[23]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,49 % |
| російська | 0,34 % |
Вікова і статева структура[ред. | ред. код]
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[24]
| Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
|---|---|---|---|
| 0-17 | 50 | 41 | 91 |
| 18-39 | 28 | 61 | 89 |
| 40-59 | 82 | 66 | 148 |
| 60+ | 101 | 82 | 183 |
| Разом | 261 | 250 | 511 |
Соціально-економічні показники[ред. | ред. код]
| Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 511 | ||||||
| ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
| 174 | 33 | 138 | 26 | 312 | 59 | 97 | 18 | 117 | 22 | 214 | 40 | |
| Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 511 | ||||||
| ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
| 148 | 7 | 147 | 7 | 295 | 14 | 456 | 22 | 408 | 20 | 864 | 42 | |
| Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 420 | 112 | 139 | - | - | 32 | 3 | 4 | 5 | 10 | 34 | - | 3 | - |
Політика[ред. | ред. код]
Органи влади[ред. | ред. код]
Місцеві органи влади представлені Людинською сільською радою.[2]
Вибори[ред. | ред. код]
Село входить до виборчого округу № 155.[28] У селі розташована виборча дільниця № 560270.[28] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 411 осіб.[1]
Культура[ред. | ред. код]
У селі працює Руднянський сільський клуб на 56 місць.[29] Діє Руднянська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 4635 книг та яка має 2 місця для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 400 осіб.[30]
Релігія[ред. | ред. код]
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
| Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Релігійна громада УПЦ (Свято-Парескевської) | УПЦ (МП) | 12 лютого 2001 | 120 | Церква | [31] | ||||||
| — православні. | |||||||||||
Освіта[ред. | ред. код]
У селі діє Руднянська загальноосвітня школа І ступеня.[32] У 2011 році в ній навчалося 14 учнів (із 80 розрахованих) та викладало 4 учителі.[32]
Примітки[ред. | ред. код]
Коментарі[ред. | ред. код]
- ↑ рос. Рудня, 11 дворів.
- ↑ нім. Rudnja, 49 дворів.
- ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[16]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- ↑ а б с Рудня // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. (пол.)
- ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 207. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж Rudnia climate: Average Temperature, weather by month, Rudnia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
- ↑ Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
- ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [Архівовано 2016-10-12 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
- ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- ↑ Літопис УПА, 2007, с. 416.
- ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 222. — ISBN 978-966-8424-79-3.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
- ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 651. (рос. дореф.)
- ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011.
- ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
Книги[ред. | ред. код]
- Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
Офіційні дані та нормативно-правові акти[ред. | ред. код]
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи[ред. | ред. код]
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудня (Сарненський район)
- с. Рудня // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Висоцька громада
- Список жителів села Рудня, які загинули на фронтах Другої світової війни
- Список жителів села Людинь, які мали відношення до ОУН-УПА під час Другої світової війни та повоєнний час до 1951 року
| |||||
| |||||||||||
