Руднєв Семен Васильович

Семен Васильович Руднєв
Народився	15 (27) лютого 1899(1899-02-27) с. Руднєве Російська Імперія
Помер	4 серпня 1943(1943-08-04) (44 роки) поблизу Делятина
Країна	Російська імперія,  СРСР
Рід військ	партизан
Звання	Генерал-майор
Війни/битви	Велика Вітчизняна війна
Нагороди

Семе́н Васи́льович Ру́днєв (15 (27) лютого 1899(18990227), хутір Мойсіївка, нині село Руднєве Путивльського району Сумської області — 4 серпня 1943, біля смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області) — активний діяч радянського партизанського руху, комісар з'єднання під командуванням С. А. Ковпака, генерал-майор (1943), Герой Радянського Союзу (1944, посмертно).

Біографія

До війни Руднєв був радянським військовим командиром. У травні 1938 його обрали головою Путивльської районної ради Тсоавіахіму.

В 1938 році органи НКВС заарештували С. Руднєва, звинувативши його у "шпигунстві", "скоєнні диверсії" та "контрреволюційній діяльності". Однак після недовгого перебування в ув'язненні він у 1939 р. був звільнений. На пропозицію повернутися до Червоної армії Руднєв відмовився, про що потім шкодував.

З початком війни він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем радянського партизанського руху, комісаром з'єднання іншого путивлянина - Сидора Ковпака. Як людина і як партизан в офіційних доповідях і приватних розмовах характеризувався дуже високо. Згідно з «Малим словником історії України»:

Активний учасник та видатний організатор партизанського руху в Україні під час Другої світової війни.

Дослідження стоденного Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з'єднання під проводом генерал-майора Сидора Ковпака можна знайти в Посиланнях.

Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою під Делятином у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з пізнішими даними, відкритими під час "Гласності" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у скроню радистка спецгрупи П. Вершигори Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання.

Левко Лук'яненко пише:

То може з новітньою історією Ви краще знайомі й знаєте, що комісара ковпаківського партизанського загону Руднєва чекісти в спину вбили за його намір домовитися з УПА про спільну боротьбу супроти фашистів?

Правду про вбивство С.Руднєва розкрив учасник партизанського руху, соратник С. Руднєва і С. Ковпака Герой Радянського Союзу – Петро Брайко.

Однак згідно Дмитра Веденєєв, заступник голови Українського інституту національної пам'яті, вважає що офіційна версія є правдивою.

Нагороди

• медаль "Золота Зірка" Героя Радянського Союзу
• два ордени Леніна
• орден Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки
• орден "Знак Пошани"
• медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ступеня

Література

• Руднєв Семен Васильович // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — Київ, 1983. — С. 507.
• Малий словник історії України. - Київ, 1997
• Сергей Кокин. Кто убил генерала Руднева. Тайна гибели партизанского комиссара. - "В мире спецслужб", М., апрель 2004 г.[1]

Посилання

• Карпатський рейд. Щоденник С.В.Руднєва(рос.)
• Дмитрий Веденеев "ПОСЛЕДНИЙ РЕЙД КОМИССАРА. Историко-документальное расследование гибели генерал-майора Семена Руднева"(рос.)