Рудольф Вайгль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рудольф Штефан Вайгль
Rudolf Stefan Jan Weigl
[[Зображення:Rudolf Weigl 2.jpg|200px]]
Рудольф Вайгль
Народився 2 вересня 1883(1883-09-02)
Моравія
Помер 11 серпня 1957(1957-08-11) (73 роки)
Закопане, Польща
Національність поляк
Ім'я при народженні Рудольф Штефан Вайгль
Інші імена Штефан, Ян
Відомий відкривач вакцини проти тифу
Діяльність біолог

Рудольф Штефан Вайгль (*2 вересня 1883, Моравія — 11 серпня 1957, Закопане, Польща) — біолог, медик (відкрив вакцину проти тифу).

Біографія[ред.ред. код]

Пам'ятник Рудольфу Вайглю у Вроцлаві

Рудольф Вайгль народився 2 вересня 1883 року у Чехії. Його батьками були чеські німці. У п'ятирічному віці він втрачає батька. Ним опікувався вітчим, який був учителем гімназії в Стрию, неподалік Львова. Тут гімназію закінчив і Рудольф. Пізніше навчався у Львівському університеті на біологічному факультеті. Після студіювання майбутній вчений працював асистентом професора Йозефа Насбаума-Гіляровича, під керівництвом якого захистив докторську дисертацію й став викладати у Львівському університеті.

З початком Першої світової війни Рудольф Вайгль потрапив до армії, де служив військовим лікарем. Майбутній вчений стикнувся із епідемією тифу серед австрійських військових та російських полонених. В 1918 році Вайгль виготовив вакцину проти тифу, що спасла життя багатьох людей. В процесі роботи він сам двічі заразився і перехворів висипним тифом. Виготовлену вакцину вперше випробував на собі.

Викладав у Львівському університеті Яна Казимира. Виїздив у наукові закордонні відрядження з метою поширення свого видатного відкриття. Під час Другої світової війни працював в окупованому нацистами Львові, що спричинило безпідставні звинувачення у колабораціонізмі (пізніше з цих причин вчений не зміг стати Нобелівським лауреатом). Незважаючи на підтвердження участі вченого в Рухові Опору нацистам, його допомозі потерпаючим від війни, вчений зазнав переслідування з боку комуністичної влади й вимушений був залишити Львів та емігрувати до Польщі.

Після війни завідував кафедрою біології у Краківському університеті, пізніше у Познані.

В 1951 році пішов на пенсію. Помер в 1957 році в місті Закопане.

У 2003 році був зачислений до Праведників народів світу.

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання[ред.ред. код]