Рудольф Леопольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рудольф Леопольд (нім. Rudolf Leopold; 1 березня 1925, Відень — 29 червня 2010, Відень) — австрійський лікар-офтальмолог і колекціонер творів мистецтва, директор музею, названого на його честь, в Музейному кварталі у Відні.

Біографія[ред.ред. код]

Рудольф Леопольд вивчав офтальмологію у Віденському університеті, там же здобув докторську ступінь (1953).

Леопольд став колекціонувати твори мистецтва в 1947 році, ще під час навчання під впливом лекцій з історії мистецтва, почавши зі старих майстрів і художників XIX століття. У 1950 році він познайомився з творчістю Шиле і перейшов на мистецтво XX століття. У 1955 році він виставив в Амстердамі виставку сучасного австрійського мистецтва, що отримала високу оцінку. Еґон Шиле був представлений ширшій аудиторії. Після цього успіху більші організовані Леопольдом виставки Шиле пройшли в Інсбруку, Лондоні і Нью-Йорку.

Рудольф Леопольд в 1972 році опублікував свою велику монографію про Шиле з найважливішим переліком робіт. У період з 1989 по 1991 рік, виставка «Еґон Шиле і його час» з великим успіхом проведені в Цюріху, Відні, Мюнхені, Вупперталі і Лондоні. За ними послідували виставки в Тюбінгені, Дюссельдорфі та Гамбургу, Граці, в Нью-Йорку і в Барселоні, на світовій виставці Expo 2000 у Ганновері.

Рудольф Леопольд найбільше відомий тим, що в 2001 році заснував Музей Леопольда — найвідвідуваніший в Музейному кварталі Відня. У 1990-х його колекція налічувала близько 5 тисяч робіт і оцінювалася в 7,9 мільярдів шилінгів (574 мільйонів євро). Ще у 1994 році Рудольф Леопольд, за сприяння Австрійської Республіки і Австрійського національного банку, передав свою колекцію в майбутній музей. Леопольд також отримав пожиттєву посаду музеологічного директора. Музей має у своєму розпорядженні значні зібрання робіт австрійського експресіонізму: в ньому зберігаються видатні роботи таких художників як Густав Клімт і Оскар Кокошка, а також найбільше зібрання робіт Егона Шиле.

В останні роки Леопольда звинувачували в тому, що він зберігає у своїй колекції роботи, конфісковані нацистами у законних власників. Попри те, що Австрія схвалила реституцію предметів мистецтва, відібраних при Гітлері, Музей Леопольда, будучи приватною організацією, жодного разу не віддавав робіт зі своєї колекції. Сам Рудольф Леопольд заявляв, що ніколи не купував творів, заздалегідь знаючи, що вони незаконно дісталися нацистам, і виступав проти реституції, вважаючи за краще компенсувати вартість робіт грошима.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Diethard Leopold: Rudolf Leopold. Kunstsammler. Verlag Holzhausen, Wien 2003. ISBN 3-85493-064-X

Посилання[ред.ред. код]