Рудольф (кронпринц Австрії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рудольф Габсбург. Худ. Є. Фелікс. 1889

Рудо́льф (* 1858 — † 1889) — архикнязь (ерцгерцог), австро-угорський престолонаслідник, єдиний син цісаря Франца Йосифа і Єлизавети Баварської. Був названий на честь першого імператора Священної Римської імперії з династії Габсбургів - Рудольфа І

Біографія[ред.ред. код]

Рудольф у військовій формі. 1861
Рудольф і Стефанія
Франц Йосиф з родиною
Баронеса Марія Вечера
Поховання Рудольфа. 1889
Надгробки Франца Йосифа, СіСі, Рудольфа

Був третьою дитиною і єдиними сином цісаря. У дитинстві переважно знаходився під наглядом вихователів, оскільки батько займався державними справами, а матір собою. Після завершення навчання 24 червня 1877 розпочав службу у війську як командир 36 полку піхоти у Празі, згодом Відні.

10 травня 1881 одружився з бельгійською принцесою Стефанією Клотильдою Кобург[1], донькою короля Бельгії Леопольда II і Марії Генрієти Австрійської [2]. У шлюбі народилась 21 вересня 1883 єдина донька Єлизавета Марія Габсбург[3](1883-1963).

Рудольф мав неврівноважений характер, любив подорожувати, описувати побачене, зловживав алкоголем, позашлюбними зав'язками, що викликало невдоволення Франца Йосифа, призводило до сварок з дружиною.

На відміну від батька був ліберальних поглядів, ставився прихильно до порозуміння з Францією і критично — до урядової системи в Австрії, тому був популярний серед неповноправних народів Австро-Угорщини, у тому числі й серед українців. Мріяв про велику Австрію у європейській політиці, соціальний переворот, що викликало незадоволення при дворі.

Наклав на себе руки в Маєрлінгу біля Відня, що стало темою багатьох легенд.

На честь Рудольфа було названо декілька лікарень у Австрії, знято декілька кінофільмів, написано книжок.

Фільмографія[ред.ред. код]

На тему життя рудольфа загалом знято 27 художніх фільмів і 2 телесеріали, зокрема:

Література[ред.ред. код]

  • Schloss Schönbrunn Kultur- und Betriebsges.m.b.H./Bundesmobilienverwaltung (Hrsg.): „Kronprinz Rudolf – Lebensspuren.“ Info-Mappe (Beschriftungs- und Kapiteltexte) zur Ausstellung vom 21. August 2008 bis 30. Jänner 2009 im Hofmobiliendepot (PDF; 451 kB). (нім.)
  • Jean-Paul Bled: Kronprinz Rudolf. Wien: Böhlau 2006, ISBN 3-205-05238-2 (нім.)
  • Sigrid-Maria Größing: Rudolf. Herzensbrecher, Freigeist, Psychopath. A & M, Salzburg 2006, ISBN 3-902509-23-6 (нім.)
  • Brigitte Hamann: Kronprinz Rudolf. Ein Leben. Amalthea, Wien 2005, ISBN 3-85002-540-3. (als Taschenbuch: Piper, München 2006, ISBN 3-492-24572-2) (нім.)
  • Peter Urbanitsch: Rudolf Franz Carl Joseph, Erzherzog von Österreich. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, ISBN 3-428-11203-2, S. 181 f. (Digitalisat) (нім.)
  • Georg Markus: Kriminalfall Mayerling. Leben und Sterben der Mary Vetsera. Mit neuen Gutachten nach dem Grabraub. Wien/ München 1993 (нім.)
  • Friedrich Weissensteiner (Hrsg.): Lieber Rudolf. Briefe von Kaiser Franz Joseph und Elisabeth an ihren Sohn. Ueberreuter, Wien 1991, ISBN 3-8000-3374-7 (нім.)
  • Rudolf. Ein Leben im Schatten von Mayerling. Ausstellungskatalog, Wien 1990 (нім.)
  • Brigitte Hamann: Rudolf. Majestät, ich warne Sie…, Geheime und private Schriften. Wien/ München 1979 (нім.)
  • Oscar von Mitis: Das Leben des Kronprinzen Rudolf. Leipzig 1928 (нім.)
  • Constantin von Wurzbach: Habsburg, Rudolph Franz Karl Joseph. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 7, Verlag L. C. Zamarski, Wien 1861, S. 145 f (нім.)

Нагороди[ред.ред. код]

Рудольф Габсбург був кавалером орденів:

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.