Рудольф I (король Верхньої Бургундії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф I
Народився бл. 859
Помер 25 жовтня 912
Діяльність політик
Титул король Верхньої Бургундії
Посада Q123576158?[1]
Термін 888—912 роки
Попередник засновано
Наступник Рудольф II
Конфесія католицтво
Рід Старший Дім Вельфів
Батько Конрад II Осерський
Мати Вальдрада Вормська
Брати, сестри Adélaïde de Bourgogned і Одо Іd
У шлюбі з Guilla of Provenced
Діти 2 сина та 4 доньки

Рудольф I (*Rodolphe I бл. 859 — 25 жовтня 912) — король Верхньої Бургундії у 888912 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Герцог[ред. | ред. код]

Походив зі Старшого дому Вельфів. Син Конрада II, графа Осера і маркграфа Верхньої (Транс'юранської) Бургундії, і Вальдради (Ірментруди) Вормської. Після смерті батька в 876 році Рудольф успадкував його володіння в Транс'юранской Бургундії, отримавши титул маркграфа Верхньої Бургундії (Транс'юраніі).

У 885 році імператор Карл III Товстий визнав за Рудольфом титул герцога Верхньої Бургундії.

Після повалення в 887 році імператора Карла III Толстого знать і духовенство цієї частини колишнього Бургундського королівства зібралися в 888 році в місті Сент-Моріс в Вале і проголосили своїм королем Рудольфа. У результаті було утворено незалежне королівство Верхня Бургундія, яке включило в себе північну частину колишнього королівства Прованс: сучасні Франш-Конте, Савойю, Аоста, територію сучасної західної Швейцарії (Базель, Вале). Канцлером свого королівство він зробив Т'єррі, єпископа Безансона.

Король[ред. | ред. код]

Рудольф I намагався відродити єдність «Серединного королівства» імператора Лотаря I. Проте його спроба завоювати Лотарингію натрапила на рішучу відсіч Арнульфа Каринтійського, короля Східно-Франкського королівства, Цвентібольда, короля Лотарингії, Людовика III, короля Нижньої Бургундії.

У 894 році Цвентібольд Лотаринзький захопив північ Верхньої Бургундії до Безансонського єпископства. Ці володіння Цвентібольд зберігав до своєї загибелі в 900 році, його владу визнав навіть Т'єррі, єпископ Безансона. Для того, щоб зберегти своє королівство, Рудольф I відмовився від претензій на Лотарингію. Завдяки цьому Арнульф Каринтійський визнав незалежність Верхньої Бургундії.

Смерть Арнульфа і Цвентібольда дозволила Рудольфу I повернути втрачені володіння. Після цього він збільшив королівство, приєднавши Сален. 911 року, скориставшись війною між Конрадом I, королем Східно-Франкського королівства, та Карлом III, королем Західно-Франкського королівства, захопив важливе місто Базель.

Відносини з іншими сусідами король Верхньої Бургундії зміг налагодити, організувавши династичні шлюби. Його сестра Аделаїда (Адельгейда) була видана за Річарда I, герцога Бургундії, сам він одружився з Віллою, сестрою короля Людовика III, короля Нижньої Бургундії, який, в свою чергу, одружився з донькою Рудольфа I.

Помер у 912 році, владу успадкував старший син Рудольф II.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Вілла, донька Бозона I, короля Нижньої Бургундії

Діти:

  • Рудольф (д/н-937), король Бургундії у 912—937 роках
  • Людовик (д/н-929), граф Тургау
  • Вальдрада, дружина Боніфація I, герцога Сполето
  • Юдит
  • Вілла (д/н-після 936), дружина Бозона, графа Авіньйона
  • Аделаїда, дружина Людовика III короля Нижньої Бургундії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Reuter, Timothy (1991). Germany in the early middle ages, c. 800—1056. Addison-Wesley Longman Ltd. ISBN 0-582-49034-0.
  • Rudolf Schieffer: Rudolfinger. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, ISBN 3-428-11203-2, S. 198—200
  1. https://www.digi-archives.org/pages/echos/ESM031031.pdf