Рудракша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудракша
Дерево
Дерево
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Oxalidales
Родина: Elaeocarpaceae
Рід: Elaeocarpus
Вид: Рудракша
Elaeocarpus ganitrus
(Roxb.)
Посилання
Вікісховище: Rudraksha
Плоди
Вервиці з плодів рудракші

Рудракші (санскр. रूद्राक्ष — «очі Рудри» іноді називають «сльозою Рудри», лат. Elaeocarpus ganitrus) — вид вічнозелених широколистяних дерев родини елеокарпових . Зростає переважно на Гангській рівнині і в передгір'ях Гімалаїв. Використовується в народній медицині. Деревина рудракші світло-білого кольору. Вона досить міцна, за що її цінують — так, під час Другої світової війни її використовували для виготовлення літакових гвинтів.

Зерна, які виросли в Непалі, називаються «рудракші».

Зерна, які виросли в Індонезії, називаються «Індракша».

Зерна, які виросли в Індії, називаються «Бхадракша».

Місце виростання рудракші жодним чином не впливає ні на які її якості. Всі вони — і рудракші й Індракша і Бхадракша — однаково цінні і можуть бути використані як в ритуалі шанування Шиви, так і в щоденному носінні .

Рудракші в Шайвізмі і шактизмі[ред. | ред. код]

З висушених плодів рудракші виготовляють однойменні чотки (джапа — малі) — рудракша — джапа — мала. У зморщеною оболонці плоду при цьому бачать кілька (зазвичай п'ять) осіб, від чого кожне з 108 зерен чоток символізує Шиву .

В одній з глав «Чандраджнана — агами» описується ефект від носіння плодів рудракші (переклад з санскрита О. Ерченкова).