Рудько Микола Олександрович
| Микола Олександрович Рудько | ||
|---|---|---|
| Народився |
4 квітня 1947 (77 років) Бобровиця | |
| Місце проживання | Київ | |
| Країна |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Діяльність | політик | |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка | |
| Заклад | Чернігівський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка | |
| Вчене звання | доцент | |
| Науковий ступінь | Кандидат педагогічних наук | |
| Нагороди |
| |
Микола Олександрович Рудько (нар. 4 квітня 1947, місто Бобровиця, Чернігівська область) — український науковець та дипломат. Кандидат педагогічних наук. Доцент. Генеральний Консул України в Санкт-Петербурзі (2004—2009). Заслужений працівник освіти України
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 4 квітня 1947 року в місті Бобровиця на Чернігівщині. У 1970 році закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка, за спеціальністю історик. З 1970 по 1972 рік служив у Радянській армії.
З 1972 року працював асистентом кафедри історії КПРС і наукового комунізму, з 1974 року — викладачем кафедри загальної історії Чернігівського педагогічного інституту.
Після закінчення аспірантури Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР працював викладачем кафедри загальної історії, заступником декана, деканом історичного факультету, проректором із навчальної роботи, 1-м проректором Чернігівського педагогічного інституту.
З 28 липня 1990 по 1991 рік — секретар Чернігівського обласного комітету КПУ з питань ідеології.
З 1994 року заступник голови Чернігівської облради. З жовтня 1995 по 1996 рр. — заступник голови з питань гуманітарної політики Чернігівської облдержадміністрації[1].
З жовтня 1996 по березень 1997 рр. — помічник Президента України Леоніда Кучми[2].
З березня 1997 по травень 1998 — керівник Управління гуманітарної політики Адміністрації Президента України[3][4].
З 8 травня 1998 по 29 лютого 2000 року — Голова Державного комітету України у справах національностей і міграції[5][6].
З 2000 по 2001 — референт Президента України Леоніда Кучми.
З січня 2001 по березень 2004 рр. — керівник Управління з питань громадянства Президента України[7][8]. Член Ради з питань мовної політики при Президентові України (07.1998-11.2001); член Ради з питань збереження національної культурної спадщини (06.1997-01.98).
З 2004 по 2009 — Генеральний Консул України в Санкт-Петербурзі.
Звання та ранги[ред. | ред. код]
- Заслужений працівник народної освіти України.
- Надзвичайний і Повноважний Посланник 2-го класу (11.2004)[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 17 жовтня 1995 року № 348/95-рп «Про призначення М. Рудька заступником голови Чернігівської обласної державної адміністрації»
- ↑ Розпорядження Президента України від 11 жовтня 1996 року № 379/96-рп «Про призначення М. Рудька помічником Президента України»
- ↑ Розпорядження Президента України від 3 березня 1997 року № 114/97-рп «Про призначення М. Рудька Керівником Управління гуманітарної політики Адміністрації Президента України»
- ↑ Розпорядження Президента України від 13 травня 1998 року № 142/98-рп «Про звільнення М. Рудька з посади Керівника Управління гуманітарної політики»
- ↑ Указ Президента України від 8 травня 1998 року № 435/98 «Про призначення М. Рудька Головою Державного комітету України у справах національностей та міграції»
- ↑ Указ Президента України від 29 лютого 2000 року № 302/2000 «Про звільнення М. Рудька з посади Голови Державного комітету України у справах національностей та міграції»
- ↑ Розпорядження Президента України від 24 січня 2001 року № 17/2001-рп «Про призначення М. Рудька Керівником Управління з питань громадянства Адміністрації Президента України»
- ↑ Розпорядження Президента України від 27 лютого 2004 року № 37/2004-рп «Про звільнення М. Рудька з посади Керівника Управління з питань громадянства Адміністрації Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 9 листопада 2004 року № 1385/2004 «Про присвоєння М. Рудьку дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу»