Рукопис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Руко́пис, або манускри́пт (лат. manuscriptum, від manus — рука і scribo — пишу) — писемний документ, написаний від руки, звідки й назва.

Сторінка рукопису Сонати № 30 для фортепіано Бетховена op. 109 (1820).

Термін застосовують до документів у двох випадках:

  • Коли потрібно підкреслити факт написання документа від руки, на відміну від документів, відтворених засобом друку або в інший спосіб. У цьому випадку терміном рукопис підкреслюється технологія виготовлення й, опосередковано, історичний період (відсутність друку). У літературознавчому, культурологічному та історичному контекстах рукописами прийнято називати документи, написані від руки: документи як носії авторського почерку (автографи) або манускрипти.
  • Коли потрібно підкреслити відсутність редакторських (таких, що не належать автору/авторам) ревізій документа. Термін рукопис може застосовуватись до документа незалежно від того, написаний він від руки, відтворений на друкарській машинці чи має електронну форму. У цьому значенні рукопис це саме авторський варіант тексту «як є». У видавничій справі та сучасній науці рукописом називають документ, підготовлений автором до публікації та поданий до редакції або друкарні, незалежно від того, написаний цей документ від руки, надрукований або поданий у вигляді електронного файла.


Докладніше у статті Авторський рукопис

Див. також[ред.ред. код]