Рукопис, знайдений в Аккрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Рукопис, знайдений в Аккрі
Автор Пауло Коельйо
Назва мовою оригіналу порт. Manuscrito Encontrado em Accra
Переклад Віктор Шовкун
Країна Бразилія Бразилія
Мова португальська
Жанр історичний
Видавництво Україна Україна — Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»[1]
Публікація 2012
Публікація
українською мовою
2013
Media type друк (оправа)
Сторінки 240[2]
ISBN 978-966-14-4704-1[3]

«Рукопис, знайдений в Аккрі» (порт. Manuscrito Encontrado em Accra) — історичний роман, що написаний бразильським письменником Пауло Коельйо 2012 року.

Українською мовою перекладений і опублікований 2013 року видавництвом Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». Український переклад входить до числа 15 перших світових перекладів і вийшов швидше ніж переклад російською мовою[4].

Опис книги[ред.ред. код]

Сюжет нової книги Коельйо «Рукопис, знайдений в Аккрі», розгортається 1099 року у Єрусалимі. Місто готується до вторгнення хрестоносців, грек, відомий як Копта, скликає збори з юнаків і старих дідів, з чоловіків і жінок міста. Великий гурт людей, куди входять християни, юдеї й мусульмани, збирається на майдані, думаючи, що почує настанови, як приготуватися до битви, але Копта хоче говорити з ними зовсім не про це. Усе свідчить про те, що поразка близька й неминуча, але грек хоче тільки заохотити людей шукати мудрість, яка існує в їхньому повсякденному житті, що навчає їх уникати викликів і труднощів. Справжнє знання, слід шукати у живому коханні, у пережитих утратах, у хвилинах кризи та слави, і у щоденному співжитті з неминучістю смерті.
[1]

Відео[ред.ред. код]

Представлення[ред.ред. код]

В Україні книгу було представлено 22 січня 2013 року у Києві у книгарні «Є». Під час представлення обговорювався «феномен Коельйо», представляли Сергій Жадан, що виступив у ролі «прокурора», Лариса Денисенко — «адвокат», «свідком» був перекладач книги Віктор Шовкун[5].

Видання[ред.ред. код]

  • 2013 рік — видавництво «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» (наклад 25 000[4]).

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Пауло Коельо. Рукопис, знайдений в Аккрі на сайті «Книгоман». — Процитовано 23 січня 2013
  2. Пауло Коельйо. Рукопис знайдений в Аккрі на сайті «Нашого Формату». — Процитовано 23 січня 2013
  3. П. Коельйо. Рукопис, знайдений в аккрі на сайті книгарні «Є». — Процитовано 23 січня 2013
  4. а б Українською мовою виходить нова книга Пауло Коельйо на сайті видання «Gazeta.ua». — Процитовано 23 січня 2013
  5. Жадан стане «прокурором», а Денисенко — «адвокатом» феномену Пауло Коельйо на сайті «Буквоїда». — Процитовано 23 січня 2013

Посилання[ред.ред. код]

  1. П. Коельйо. Рукопис, знайдений в аккрі на сайті книгарні «Є». — Процитовано 23 січня 2013


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.