Рунеберг Йоган Людвіг
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йо́ган Лю́двіг Ру́неберг(фін. Johan Ludvig Runeberg; *5 лютого 1804, Якобстад, Фінляндія — †6 травня 1877, Порвоо, Фінляндія) — фінський поет-романтик, філософ, писав шведською мовою. Найбільш відомий цикл віршів «Оповідання прапорщика Столя» (швед. Fänrik Ståhls sägner); один із творів цього циклу — «Наша земля» (швед. Vårt land, фін. Maamme) — став державним гімном Фінляндії. Національність — швед (рід походить із шведської провінції Емтланд).
Зміст |
[ред.] Біографія
Нар. першою дитиною в родині моряка Лоренца Ульріка Рунеберга та Анни Марії Мальм. Освіту здобув у м. Оулу, потім у м. Вааса, пізніше навчається в Університеті Або (Турку, (1822). Тут входить до кола молодих шведських вчених-феноманів — Ю. Снельмана, З. Топеліуса. Ці люди відіграли ключову роль у фінському національному відродженні ХІХ ст і, зокрема, у національному становленні Р. Також у Турку Рунеберг починає публіцистичну творчість. Проте через нестатки перериває навчання і два роки проводить у місцевості Сааріярві, де близько знайомиться з патріархальним побутом фінського селянства. Звідси він виносить романтичний образ фінського народного світу, де зберігаються неушкодженими стародавні національні традиції.
1827 Рунеберг отримує ступінь магістра і залишається в університеті (у цей час ун-т перевели з Турку до Гельсінкі) доцентом латинської літератури. З 1830 викладає риторику. Випускає першу збірку «Вірші» (швед. Dikter), яка стала подією у всій шведомовній літературі. У цей же час захоплюється фольклором, перекладає сербську народну поезію.
1831 одружується з Фредерікою Шарлоттою Тенґстрьом — вони матимуть восьмеро дітей. Сама дружина згодом також стане письменницею - авторкою історичних творів у стилі В. Скотта, а один із синів - відомим скульптором.
1832—1837 - редагує літературний журнал «Ранкова зоря».
1833 — друга збірка віршів. 1837 — переїзд до м. Порвоо, де він згодом стає директором класичної гімназії. Тут же він заснував шведомовну газету Borgå Tidning.
1851 - поїздка до Швеції на зустріч із відомими скандинавськими поетами. На пропозицію залишится у Стокгольмі на вигідному місці, він сказав: "Фінляндія — бідна мати, якій потрібні всі її сини."
1857 - закінчив роботу над новою редакцією перекладів псальмів для Лютеранської церкви ("Проект шведської книги псальмів для євангелічно-лютеранських приходів у Великому князівстві Фінляндському").
1863 - Р. на полюванні розбиває параліч, який приковує поета до ліжка і назавжди позбавляє можливості творити.
1876 - іноземний почесний член Петербурзької АН. Кавалер ордена св. Анни, доктор богослов'я.
[ред.] Творчість
Рунеберг — лідер серед фінських авторів ХІХ ст. за кількістю перевидань у світі. Творчий спадок вражає - це три збірки віршів, епічні, драматичні поеми, балади, легенди, переклади, літературно-критичні, філософські статті, есеї. У них поєднався романтичних світогляд, глибокий інтерес і знання античності, класицистська поетична традиція, лютеранські ідеали. На думку критиків, Р. - останній європейський поет-романтик, який стоїть в одному ряду з П. Шеллі, В. Гюґо, Ламартіном, Ш. Петефі, Т. Шевченком.
Р. був справді набожною людиною і створив цикл духовних псальмів для лютеранської церкви. Із світської творчості виділяють трагедію «Kungarne pa Salamis» (Королі в Саламіні). На думку критиків, дещо випадає з контексту його творчості романтична поема «Nadeschda» (Надежда, 1841), в якій ідеалізується московська цариця Катерина II.
Серед найбільш відомих творів Р. — поема, що написана гекзаметром, «Полювальники на лося» (швед. Elgskyttarne), «Король Фьялар» (швед. Kung Fjalar), цикл віршів «Оповідання прапорщика Столя» (швед. Fänrik Ståhls sägner). Останній присвячений боротьбі шведської армії проти інтервенції Російської імперії 1808—1809, але насправді маніфестує новий фінський націоналізм, що прагне до політичного звільнення Батьківщини. «Оповідання» отримали «культову» популярність, і разом з «Калевалою» Е. Льоннрота, рахуються базовими літературними творами фінської нації. Всі твори перекладені фінською мовою. Також 2005 в Санкт-Петербурзі видано велику збірку творів Р. у російських перекладах. Українських перекладів Р. поки що немає.
5 лютого у Фінляндії святкують День Рунеберга.
[ред.] Твори
- Runot (Вірші), 1830
- Hirvenhiihtäjät (Полювальники на лося), 1832
- Runot. Toinen vihko (Вірші. Другий зошит), 1833
- Hanna (Ганна), 1836
- Nadeschda ja Jouluilta (Надежда), 1841
- Runot. Kolmas vihko (Вірші. Третій зошит), 1843
- Kuningas Fjalar (Король Фьялар), 1844
- Vänrikki Stoolin tarinat, ensimmäinen osa (Оповідання прапорщика Столя, 1-а частина), 1848
- Vänrikki Stoolin tarinat, toinen osa (Оповідання прапорщика Столя, 2-а частина), 1860
- Salamiin kuninkaat (Королі в Саламі), 1863
[ред.] Джерела
http://norse.ru/culture/suomi/runeberg.html
Runeberg Fr. Anteckningar om Runeberg. Min pennas saga. Utgivna av K.A. Ekelund. Svenska litteratursällskapet i Finland. Helsingfors, 1946
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
