Рунічний камінь

Рьокський рунічний камінь

Розповсюдження рунічних каменів в Швеції, країні, де спостергіється найбільша щільність. Р.к./km²:

   >10

   5-9

   1-4

   <1

   Камені відсутні

Рунічний камінь — валун з вирізаним на ньому рунічним написом.

Хоча найбільше число рунічних каменів залишили по собі вікінги IX–XI ст., найбільш давні рунічні камені датуються IV сторіччям, найбільш пізні — XIX. Більшість рунічних каменів розташовані у Скандинавії, інші розсіяні по місцях, які відвідувалися скандинавами в епоху вікінгів (в тому числі по Дніпру аж до острова Березань).

На рунічні камені часто наносилися зображення, але їх не слід плутати з чисто картинними каменями, де були тільки зображення.

Приклади

• Рьокський рунічний камінь
• Рунічні написи в Софійському соборі в Константинополі
• Кенсінгтонський рунічний камінь
• Рунічні камені в Еллінзі
• Інгварові камені

Слов'янські аналоги

• Борисові камені
• Стерженський хрест
• Тмутараканський камінь
• Березанський рунічний камінь

Галерея

• 

  Камінь з Гедебю (Шлезвіг-Гольштейн)

• 

  Камінь поряд з Церквою святого Миколая в Сольвесборгу

• 

  Камінь поряд з Церквою святого Миколая в Сольвесборгу

• 

  Сучасний рунічний камінь

• 

  Лівий камінь на дорозі до Замку Гріпсгольм

• 

  Правий камінь на дорозі до Замку Гріпсгольм

Література

• Erik Nylén, Jan Peder Lamm: Bildsteine auf Gotland. Wachholtz, Neumünster 1981, 1991 (2. Aufl.), ISBN 3-529-01823-6.
• Karsten Kjer Michaelsen: Politikens bog om Danmarks oldtid. Politiken, Kopenhagen 2002, ISBN 87-567-6458-8 (Politikens håndbøger).
• Mårten Stenberger: Vorgeschichte Schwedens. In: Nordische Vorzeit. Bd. 4, Wachholtz, Neumünster 1977, ISBN 3-529-01805-8, S. 366
• S. Oehrl: Zur Deutung anthropomorpher und theriomorpher Bilddarstellungen auf den spätwikinger-zeitlichen Runensteinen Schwedens. Wiener Studien zur Skandinavistik, Bd. 16. (Wien 2006).

Посилання

• Runensteinarchiv — архів рунічних каменів