Руперт Вільдт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Руперт Вільдт (нім. Rupert Wildt; 25 червня 19059 січня 1976) — німецько-американський астроном.

Родився у Мюнхені. У 1927 закінчив Берлінський університет. У 1928-1934 працював в Боннській н Геттінгенській обсерваторіях. З 1935 жив в США. У 1935-1936 працював в обсерваторії Маунт-Вілсон, в 1936-1942 — в Інституті перспективних досліджень в Принстоні, в 1942-1946 — в університеті штату Віргінія, в 1946-1973 — в Єльському університеті (з 1957 — професор астрофізики).

Основні наукові роботи відносяться до фізики планетних і зоряних атмосфер, до теорії внутрішньої будови планет. Ототожнив в 1931 смуги поглинання в спектрах Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна з молекулами аміаку і метану, показавши тим самим, що ці гази є одними з основних компонентів атмосфер великих планет. Запропонував моделі внутрішньої будови планет-гігантів, згідно з якими вони складаються головним чином з водню. У 1938 першим висловив думку про те, що негативний йон водню, існування якого було передбачене на підставі квантово-механічних розрахунків, є основним джерелом безперервного поглинання в атмосферах Сонця і зірок проміжних класів; це відкриття зіграло велику роль в подальшій розробці теорії зоряних атмосфер. Ряд робіт присвячений зоряній спектроскопії і геохімії.

Президент Асоціації університетів для досліджень в області астрономії (1965-1968, 1971-1972).

Золота медаль (1960) і медаль А.С.Еддінгтона (1966) Лондонського королівського астрономічного товариства.

Посилання[ред.ред. код]