Русалка Дністровая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Обкладинка «Русалки Днѣстрової»

«Руса́лка Дністро́вая» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) в 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Надрукована азбукою «гражданка», фонетичним правописом.[1]

Передісторія створення[ред.ред. код]

Передувала альманахові рукописна поетична збірка «Син Русі», укладена близько 1833 за ініціативою та участю М. Шашкевича вихованцями Львівської греко-католицької духовної семінарії.

Зміст альманаху[ред.ред. код]

У передмові до «Русалки Дністрової» підкреслена краса української народної мови та народної словесності, поданий список найважливіших наддніпрянських літературних та фольклорних видань того часу. Після передмови («Передслів'я») М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах:

  • Фольклористична частина «Пісні народні» відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича «Передговор к народним русским пісням», за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та ліро-епічних пісень, записаних у різних районах краю.
  • Оригінальні твори упорядників складали другу частину — «Складання», куди ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня», «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж оповідна казка «Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І. Вагилевича і наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького.

Реакція влади[ред.ред. код]

Альманах «Русалка Дністровая» вийшов замість приготованої 1834, але забороненої віденською цензурою (на основі думки церковної влади у Львові) збірки «Зоря». Зокрема, цензором видання був Єрней Копітар, який визнав, що вона «гарна, вдатна, одушевлююча», але стояла на позиціях окремішності українського народу, що суперечило інтересам Австрії. Острігався пустити збірку, відіслав її до Львова, щоб інші брали на себе відповідальність за наслідки її виходу у світ.[2]

Важливу роль - негативну - в долі видання зіграв ректор Львівської духовної семінарії, професор морального богослов'я університету Венедикт Левицький, який через останню посаду був цензором книг, театральних вистав Галичини. Він наказав конфіскувати весь наклад, який знайшли в скрині 1845 року. «Високим розпорядженням президії від 22 серпня 1845 …» було наказано знищити всі примірники, за винятком 1-го, який мав потрапити до університетської бібліотеки.

Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних і світських властей. Із 1000 надрукованих примірників «Русалки Дністрової» 100 потрапили до Львова, деяка кількість стала приватною власністю, зокрема, 200 - Георгія Петровича, 800 конфіскувала львівська поліція, більше 600 пішли до Відня на цензуру.[3]

Вплив та історія альманаху[ред.ред. код]

Девізом книги стали слова Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом до народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. За словами І. Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним». «Русалка Дністровая» була передрукована 1910-го року в Тернополі й офсетом у Києві (1950, з вступною статтею Олександра Білецького) та у Філадельфії (1961).

Правопис[ред.ред. код]

Правопис «Русалки Дністрової» — перша фонетична система правопису для української мови на основі адаптованого алфавіту, вжита «Руською трійцею» в альманасі «Русалка Днѣстровая». Вживання фонетичного принципу орфографії мотивувалося в передмові Маркія Шашкевича тим, що «знати нам конче, яке теперѣшному язикови истинноє лице; за-для-того держалисмо-ся правила: „пиши як чуєшь, а читай як видишь“».

Орфографія «Русалки Дністрової» не прищепилася в Галичині, але стала основою для пізніших систем українського фонетичного письма і, зрештою, сучасної української абетки.

Сучасне видання[ред.ред. код]

У 2013 р. вийшов друком перший випуск сучасного альманаху «Русалка Дністровая»,[4] який, як зазначається у передмові, започатковує своєрідний літопис Наддністрянської України і приймає до своїх рук естафету видання «Руської трійці». Задум новітньої «Русалки Дністрової» належить Вінницькій організації НСПУ і підтриманий радою єврорегіону «Дністер». У виданні, що позначено, як літературно-краєзнавчий збірник, містяться наукові, краєзнавчі, культурологічні праці та художні твори близько 60 авторів Вінниччини та Молдови, у тому числі з Придністров'ям.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Василь Верига. Нариси з історії України… С. 158
  2. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с.— С. 157. ISBN 5-7773-0359-5
  3. Там же.
  4. [Альманах «Русалка Дністрова» повертається до читачів // Факти-ICTV]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]