Русенко Іван Юркович
| Іван Юркович Русенко | |
|---|---|
.jpg) Іван Русенко, кінець 1920-х років | |
| Народився |
19 січня 1890 с. Красна на Лемківщині |
| Помер |
10 січня 1960 (69 років) с. Королівка Борщівського району Тернопільської області |
| Національність | українець |
| Місце проживання | с. Королівка Борщівського району Тернопільської області |
| Діяльність | поет, художник, фольклорист |
| Відомий завдяки | створив «Карпаторускій буквар Ваня Гунянки» |
Іва́н Юрко́вич Русе́нко (19 січня 1890, с. Красна на Лемківщині — 10 січня 1960, с. Королівка Борщівського району Тернопільської області) — український поет, художник, фольклорист.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 19 січня 1890 року в с. Красна на Лемківщині.
У 1905—1912 рр. навчався в гімназії в Новому Сончі.
Після закінчення гімназії служив у австрійському війську. Під час Першої світової війни воював на сербському фронті, згодом, після лікування важкого поранення, на італійському фронті.
У 1922 р. закінчив вчительську семінарію в Красній, де і почав вчителювати.
У 1922—1944 рр. вчителював в польському селі Лютча біля Стрижова. В 1943 р. — у школі в селі Боднарівка.
У 1945 р. виселений у СРСР, постійно мешкав у селі Королівка Борщівського району Тернопільської області. Працював вчителем (в основному вчив німецької мови) в Королівській середній школі.
Літературна творчість[ред. | ред. код]
Розпочав публіцистичну діяльність в 1912 році, в австрійському часописі «Лемко»[2], видання якого переїхало того року з Нового Сонча до Горлиць.
Збирав лемківський фольклор, був автором сценічного твору «Вертеп в Карпатах», багатьох віршів, байок, п'єс та ін. Часто його твори друкувалися в газеті «Карпатська Русь» і календарі «Лемко» (США), тижневику «Наше слово» (Варшава). Відомий також як збирач народного пісенного фольклору лемків[3].
У 2010 р., з нагоди 120-ї річниці народження, було відкрито[2] меморіальну кімнату Івана Русенка в «Руській бурсі» в Горлицях.
«На Лемковині»[ред. | ред. код]
Вірш «На Лемковині» з музичною обробкою Ярослава Трохановского вважається[ким?] неофіційним лемківськи та карпатсько-русинським славнем[4].
|
На Лемковині, в старым краю |
|
— Іван Русенко, Петро Трохановскій: Русенко – Выбране. Стоваришыня Лемків, Крениця – Ліґниця 2010. | ||
«Карпаторускій буквар Ваня Гунянки»[ред. | ред. код]
Створив «Карпаторускій буквар Ваня Гунянки»[5] — один з перших посібників вивчення абетки лемківського (русинського) говору української мови з прикладами написання букв і зображеннями, назви яких починались на відповідну букву. Іван Русенко оформив лемківський буквар власними графічними роботами. У другій частині є прості тексти для читання.
«Ванько Гунянка» — псевдонім Дмитра Вислоцького, українського письменника, журналіста, громадського діяча; давнього приятеля Івана Русенка.
Художня творчість[ред. | ред. код]
Автор картин, сценічних декорацій і зарисовок з життя лемків. Деякі з них друкувалися в різних післявоєнних виданнях США і Польщі, публікувався часто під псевдонімом «Сват»[1].
Навчав малювати дітей в селі Королівка, зокрема про це згадував[6] з власного досвіду І. Мердак, відомий скульптор.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- І. Красовский Діячі науки і культури Лемківщини — Торонто-Львів, 2000, С. 70. — 124 с. — ISBN 966-95740-0-5.
- Павло Роберт Маґочій, Іван Поп: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Видавництво В. Падяка, Ужгород 2010.
- Петро Трохановскій: Русенко — Выбране. Стоваришыня Лемків, Крениця — Ліґниця 2010.
Примітк[ред. | ред. код]
- ↑ а б Іван Русенко. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2014.
- ↑ а б «Учытельовы Лемковины». Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
- ↑ Діячі науки і культури. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 29 серпня 2013.
- ↑ З нашой історії – Іван Русенко. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2014.
- ↑ Букварь, Кливленд, Лемко Паблишинг Ко, 1931. — 64 ст.
- ↑ «26 листопада українському скульпторові Іанові Мердаку сповнилось б 80 років». Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 3 вересня 2014.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
