Русенорськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Русено́рськ, русоно́рськ (норв. Russenorsk, Russonorsk), або «Моя-по-твоя» (Moja på tvoja) — змішана російсько-норвезька мова (один з прикладів піджина), призначена для спілкування поморських і норвезьких торговців на північному узбережжі Норвегії. Існувала з 1750 по 1920 роки, коли велась активна морська торгівля зерном і рибою між Норвегією і Помор'ям. У русенорській мові зафіксовано біля 400 слів, 50 % лексики — з норвезької мови, 40 % — з російської, решта запозичень з англійської, голландської, нижньонімецької, фінської і саамської.

Оскільки збереглися лише письмові тексти, не можна з точністю стверджувати, як саме звучала ця мова. Вимова могла не зовсім відповідати текстовим матеріалам. Русенорськ була усною мовою з низьким статусом, адже вона не була ні нормальною російською, ні нормальною норвезькою мовою. Під час торгу мова жестів і міміки мала майже таке ж значення, як те, що вимовлялося вголос. Невідомо, чи складалася ця мова тільки з окремих постійних зворотів, до яких додавалися жести й імпровізації, чи в неї була якась постійна мовна структура зі своїм словниковим запасом. Але відомо, що поступово мова набула порівняно стабільне ядро, що складається зі слів і виразів. Існуючі приклади користування мовою були записані, починаючи з кінця XVIII ст.

Для полегшення спілкування між собою під час торгу північнонорвезькими рибалками та поморами було створено спільну мову. Ця торговельна мова називалася русенорском. Існує ще одна назва: "моя-по-твоя", від російських займенників моя і твоя та широко використовуваного прийменника "по". Русенорск був мовою-піджином, тобто змішаною мовою, створенною в результаті контактів як мінімум двох різних мовних груп. Найвідоміші піджини, що виникли в європейських колоніях на Сході, на островах Карибського моря, в Південній Америці та Африці. Сфера застосування піджинів обмежена тому, що вони ні для кого не є рідною мовою. Більша частина вокабуляру руссенорска, природно, мала відношення до промислової та комерційної термінології або була пов'язана з ритуалом торгу.

Всього в руссенорсці зареєстровано трохи менше 400 слів, половина з них згадується в письмових джерелах тільки один раз. Постійне ядро мови складалося приблизно з 150 слів. Близько 50% слів норвезького походження, 40% - російського. Інші слова - запозичення з інших мов,зокрема, англійської, голландської, нижньонімецької, фінської та саамскої. Наприклад, слово грот походить від голландського або нижньонімецького «великий, багато», а дієслово сліпом - від англійського «спати». Частина лексики, як, наприклад, слово скаффом (є) можна віднести до міжнародного війсково-морського жаргону. Переважання в лексиці слів норвезького походження можна пояснити тим фактом, що мовою користувалися, головним чином, у Норвегії. Майже всі приклади були записані в Норвегії.

Приклади[ред.ред. код]

  • Moja på tvoja. — Я і ти.
  • Kak sprek? Moje niet forsto. — Що ти кажеш? Я тебе не розумію.
  • å råbbåte — працювати.
  • klæba — хліб.

Див. також[ред.ред. код]

Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.