Русини (етнографічна група)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Русини | |
|---|---|
| Загальна кількість | 55 000 назвали себе русинами за переписом; русинські організації заявляють про 2 мільйони русинів [1] |
| Найбільші розселення |  Словаччина[2]24 201 |
| Мова | русинська, українська, паннонська русинська, словацька, російська |
| Релігія | Православ’я, український греко-католицизм |
| Близькі етнічні групи | українці (лемки, гуцули, бойки) |
|
Русини — східнослов'янських етнічна група, представники якої проживають на територіях так званої Підкарпатської Руси (теперішньої Закарпатської області), східної частини Словаччини крайньому південному заході Польщі. Також нащадки іммігрантів, які покинули карпатську землю у 18 та 19 століттях склали діаспору на Балканах, найчисельнішу у Воєводині. Розглядаються рядом словацьких і угорських вчених як окрема етнічна група.[5] Деякими російськими вченими і державними діячами Російської імперії розглядались як субетнос російського народу. Після розвалу СРСР у сучасній Росії русини вважаються субетносом росіян деякими вченими і політичними діячами.
Зміст |
[ред.] Чисельність
За припущеннями одного із ідеологів політичного русинства Пола Магочі теоретична чисельність русинів може складати до 1,2 мільйонів чоловік.[5] Це число він включає 977 000 у Закарпатській області України, тобто все українське населення області; 130 000 на Пряшівщині (Словаччина);[5] 80 000 на Лемківщині, а також в інших частинах Польщі; та 30 000 у Воєводині (Бачка) і у Хорватії.[5] Проте Магочі визнає, що дуже невелика кількість людей із перерахованих ним, у наш час відносить себе до русинів. [6] За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року лише 10 183 мешканців Закарпатської області (0,8 % від населення області) заявило про свою належність до русинів, тобто русини є найменш численною громадою українців Закарпаття. Перепис 2001 у Словаччині зафіксував 24 201 русинів, перепис 2002 року у Воєводині — 15 626 русинів, перепис 2001 року в Угорщині — 2 079.
За рішення Закарпатської обласної ради 1992 року, кожен житель Закарпатської області має право вільно визначатися, українець він чи русин. На початку 90-х років київські науковці за дорученням уряду проводили соціологічне опитування на Закарпатті та зафіксували 40 русинів. У 1993 році русинів було 55, а в 1994-му — 96.
[ред.] Сучасні русини
[ред.] Україна
Восени 2006 року облрада звернулася до Верховної Ради із клопотанням визнати русинів на загальнодержавному рівні як окрему національність. Народні депутати не погодилися на таке рішення.
7 березня 2007 — Закарпатська обласна рада визнала русинів національною меншиною, а саме прийняла рішення про внесення в перелік національностей області національності «русини» та вирішила звернутися до Верховної Ради України з проханням визнати національність русинів на загальноукраїнському рівні. [7] Активісти ряду громадських організацій відзначають, що це рішення є поза компетенцією обласної ради. [8] Своїм прапором нова національність обрала триколор: синя, біла і червона смуги.
Ініціатором ухвали про русинів як окрему національність став депутат обласної ради від НСНУ Євген Жупан, за фахом дитячий лікар, а громадському житті — голова Народної ради русинів Закарпаття. За таке рішення проголосувало 71 депутат (2 — проти, 2 — утрималося) з 79 присутніх на сесії. Журналісти, які були присутні на сесії відмітили, що в залі було не більше 60 депутатів.
[ред.] СРСР
Московські етнологи охоче вивчали модель культури Закарпаття, так само як інших прикордонних теренів (напр. Полісся, Криму). Співробітники московського Інституту етнології і антропології РАН стверджували, що закарпатці — це частина українського народу, бо модель культури — матеріальної, духовної, соціонормативної — у них така ж, як у решти українців.
[ред.] Росія
Після проголошення незалежності України кілька десятків русинів звернулися за підтримкою до Інституту етнології та етнографії Російської академії наук, і його співробітники наділили групу статусом «четвертого східнослов'янського народу». В енциклопедії «Народи Росії» 1999 (рос. «Народы Росии») за редакцією директора московського інституту етнології та антропології сказано, що русини — це етнічна група росіян, розшифровується як «сини Русі» (рос. «сыновья Руси»). В монографії «Українці» 2000 (рос. «Украинцы») Інституту етнології та етнографії Російської академії наук сказано, що русини — це етнічнографічна група українців. В Росії проживає 97 русинів (перепис 2002). В переписі русини були зазначені окремим етносом.
[ред.] Історія
[ред.] Версія про стародавнє слов'янське населення
Білі хорвати населяли сучасні Чехію, Словаччину та південну Польщу у 6−10 століттях, межуючи з поляками на півночі, «франками» та сербами (пращурами сучасних лужицьких сербів) на заході і «турками» (мадярами) на півдні. Етимологія терміну «білі хорвати» остаточно невідома. У 7 столітті частина хорват переселилась з Чехії і Словаччини на Адріатику, поклавши початок південнослов'янській державі Хорватія.
Русинська історіографія вважає русинів нащадками білих хорватів, які населяли Східні Карпати. Однак більшість дослідників Європи розглядають племена «Білої Хорватії», про яку згадує Констянтин Багрянородний, як пращурів сучасних чехів і словаків. Існує думка, що білі хорвати були одними з учасників етногенетичних процесів на території південної Галичини і українських Карпат.
Загалом довести пряму або опосередковану спадкоємність білих хорват і русинів є неможливим. Остання згадка про білих хорватів датується 10 століттям. Ймовірно, вони розчинилися у інших середньовічних етносах. За даними європейських хронік 13 століття і Галицько-Волинського Літопису, автохтонне населення українських Карпат, було майже поголовно винищено монгольськими військами за відчайдушний опір нападникам.[Джерело?] Місце гірських автохтонеів зайняли частково біженці з Надніпрянщини та Галичини.
[ред.] Дивись також
[ред.] Примітки
- ↑ Русинська мова — третя в Україні після української та російської - Західна інформаційна корпорація. 28 Січня 2009
- ↑ Постійне населення за національніістю і за регіонами - Population and Housing Census 2001, Statistical Office of the Slovak Republic
- ↑ «3. Population by national or ethnic groups by Census 2002, by municipalities», Zoran Jančić Issue LII, No. 295, Final Results of the Census 2002, вид. Communication (2002), Republic Statistical Office of Serbia. YU ISSN 0353-9555 SRB 295 SN31 241202.
- ↑ Про кількість та склад населення Закарпатської області
за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року - ↑ а б в г http://litopys.org.ua/rizne/magoci.htm Павло. Р. Маґочий. Русинське питання
- ↑ Слід зауважити, що підраховане число русинів (1,2 мільйона) стосується усіх людей одного лінґвістичного та етнографічного походження, незважаючи на те, як вони себе ідентифікують на папері, в паспорті чи за переписом населення. Наше зацікавлення спрямоване у першу чергу на сучасний рух русинів або на ту частину групи (точні цифри невідомі), яка вважає себе окремим народом. http://litopys.org.ua/rizne/magoci.htm Павло. Р. Маґочий. Русинське питання
- ↑ http://www.radiosvoboda.org/article/2007/3/51FE3B90-86FD-4099-AF91-D7DD3400B9C2.html Про засідання Закарпатської обласної ради
- ↑ http://zakarpattya.net.ua/zol/loadnews.asp?id=7049&np=1 Про незаконність рішення Закарпатської обласної ради
[ред.] Ресурси Інтернет
- Українські науковці протестують проти визнання "русинів" як окремої національності
- Авґустин Волошин. Русини чи українці
- Руска Матка (русин.)
- Май Панчук. Політичне русинство в Україні
- Євген Наконечний. Украдене ім’я. Чому русини стали українцями.
- Василь Балушок. Як русини стали українцями // Дзеркало тижня, №27, 2005
- Результати перепису населення України 2001 року
