Жан-Жак Руссо
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Західна філософія 18-е століття (Просвітництво) |
|
.jpg) Жан-Жак Руссо. Портрет роботи М.К. де Ла Тура., 1753, пастель, Музей мистецтва та історії, Женева |
|
| Народився | 28 червня 1712 Женева, Швейцарія |
|---|---|
| Помер | 2 липня 1778 Ерменонвіль, Франція |
| Школа/Традиція | Теорія суспільного договору, Просвітництво |
| Основні інтереси | Політична філософія, музика, освіта, література, автобіографія |
| Значні ідеї | загальна воля, любов до самого себе, моральна простота людства, навчання зоссереджене на дитині, громадська релігія, народоправління |
|
Вплинули на нього
|
|
|
Вплинув на
|
|
Жан-Жак Руссо́ (фр. Jean-Jacques Rousseau, *28 червня 1712, Женева — †2 липня 1778, Ерменонвіль, поблизу Парижа), французький філософ-просвітитель, письменник, композитор.
Зміст |
[ред.] З біографії
Жан-Жак Руссо народився 28 червня 1712 року в Женеві в родині годинникаря.
З 1744 року жив у Парижі, де зблизився з енциклопедистами, особливо з Д.Дідро, спіробітничав в «Енциклопедії».
В 1762 році, зазнавши переслідувань влади, залишив Францію (повернувся в 1770 році).
Помер в Ерменонвілі в околиці Парижа 2 липня 1778 року.
[ред.] Ідейна спадщина
Руссо є провідником ідей нового класу тогочасної Франції — дрібних капіталістів.
[ред.] Суспільно-політичні погляди і їх вплив
В своїх працях «Міркування про походження і причини нерівності між людьми» (1755), «Про суспільний договір, або Принципи політичного права» (1762) та ін. гостро критикував феодально-абсолютистський лад, закликав до боротьби проти деспотизму. Ідеалізуючи первісне суспільство, Руссо протиставляв сучасний йому суспільний лад щасливому життю в т.зв. «природному стані», коли всі люди були, на його думку, рівними й вільними. Причину виникнення нерівності вбачав у приватній власності, проте не виступав за цілковиту її ліквідацію, а висунув утопічну теорію зрівняльного розподілу приватної власності як засіб знищення поділу суспільства на багатих і бідних. В той же час саме в економіці Руссо вбачав основу розвитку суспільства.
Будучи прихильником договірної теорії походження держави, Руссо вважав, що внаслідок змови між багатими державна влада узаконила приватну власність, узурпувала природні права народу, і висловив думку, що народ має право розірвати цей договір, тобто повстати, повалити існуючу владу і встановити народний суверенітет.
Взірцем держави Жан-Жак Руссо вважав невелику республіку і мріяв перетворити сучасні йому держави на своєрідну федерацію невеликих республік.
Суспільно-політичні погляди Руссо відіграли важливу роль в ідеологічній підготовці Великої французької революції 1789-1799 рр.; справили вплив на передових тогочасних і пізніших мислителів, в т.ч. українських (Г.Сковорода, Я.Козельський тощо).
[ред.] Філософські і наукові погляди Руссо
У філософії Руссо — прихильник деїзму. Заперечуючи церковне вчення про створення природи Богом, він водночас визнавав існування Бога, безсмертної душі. З позицій дуалізму Руссо вважав початком усіх природних явищ дух і матерію, причому матерію розглядав як пасивний початок, приписуючи активність богові.
В теорії пізнання Руссо стояв на позиціях сенсуалізму. Мислитель піддав гострій критиці схоластику і релігійний фанатизм.
[ред.] Літературна діяльнясть
Жан-Жак Руссо писав поеми, вірші, комедії («Нарціс», 1753, «Військовополонені», опубл. 1782), романи. Також є автором опер («Сільський чарівник», 1753), до яких створював лібретто та музику. В книзі «Еміль, або Про виховання» (1762) втілив свої педагогічні погляди.
В епістолярному романі «Юлія, або Нова Елоїза» (1761) засуджував станове суспільство, протиставляючи йому природне почуття любові. В автобіографічній «Сповіді» (опубл. 1782—89 рр.) розповів про своє життя, духовні пошуки, переживання тощо.
Художні твори Руссо пробуджували гуманне ставлення до бідних, любов до природи, сприяли гарионійному розвитку особистості, виховували почуття громадянського обов'язку. Літературна діяльність Руссо викликала до життя течію русоїзму, близьку до сентименталізму.
Великий вплив Руссо мав на представиків романтизму в літературі, в т.ч. і українських. Зокрема, український класик Іван Франко в статті «Влада землі в сучасному романі» й «Передньому слові» до «Перебенді» Т.Г.Шевченка писав про складний характер творів Руссо, підкреслював їх вплив на молодого Т.Шевченка, вказував на світовий резонанс його суспільних і естетичних ідеалів.
Використана література
- Зіневч І.Є., Лозинський І.М. Українська радянська енциклопедія, Том 9, К., 1983, стор. 523
- Верцман И.Е. Жан-Жак Руссо., М., 1976 (рос.)
- Дворцов А.Т. Жан Жак Руссо, М., 1980 (рос.)
