Руставелі Шота
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Шота Руставелі | |
| შოთა რუსთაველი | |
 |
|
| Дата народження: | 1172 |
|---|---|
| Місце народження: | Руставі |
| Дата смерті: | 1216 |
| Місце смерті: | Єрусалим |
| Громадянство: | Грузія |
| Рід діяльності: | поет |
| Magnum opus: | «Вітязь у тигровій шкурі» |
Руставелі Шота (груз. შოთა რუსთაველი, пр. 1172 в Руставі — пр. 1216 в Єрусалимі) — грузинський поет 12-го століття, вважається багатьма одним із найвидатніших представників літератури середньовіччя. Також державний діяч. Автор грузинської національної епічної поеми «Вітязь у тигровій шкурі» (груз. ვეფხის ტყაოსანი, Vepkhis Tqaosani).
Зміст |
[ред.] Біографія
Мало що достовірно відомо про життя поета. Прізвище «Руставелі» він, вочевидь, отримав за місцем походження - від селища Руставі. За деякими джерелами, поет належив до знатного роду і володів Руставським майоратом. У поемі «Вітязь у тигровій шкурі» поет заявляє, що він месх. Навчався у Греції. Був охоронцем скарбниці цариці Тамари, про що свідчить його підпис на акті 1190 року. Це був час неабиякої політичної міці Грузії та розквіту ліричної поезії при розкішному дворі молодої цариці із усіма ознаками рицарського служіння.
Знайомий із поемами Гомера та філософією Платона, богослов'ям, піїтикою, риторикою, персидською та арабською літературою, Руставелі цілком присвятив себе літературній діяльності і написав поему «Вітязь у тигровій шкурі» - красу і гордість грузинської писемності. Безнадійно закоханий у свою царицю, він закінчив своє життя у монастирській келії. Тимофій, митрополит грузинський у XVIII ст, бачив у Єрусалимі, у церкві Св. Хреста, що була побудована грузинськими царями, могилу та портрет Шота Руставелі у власяниці аскета.
Понині існує багато легенд про відносини Шота Руставелі та цариці Тамари. За однією із них, Руставелі, закоханий у Тамару, оженився на якійсь Ніні та дуже скоро після весілля отримав від цариці наказ перекласти грузинською літературний подарунок, що зробив їй підкорений шах. Блискуче виконавши доручення, він відмовляється від винагороди. Через тиждень було знайдено тіло Руставелі із відтятою головою.
Католікос Іоанн, який ще за життя цариці був покровителем поета, раптом почав творити гоніння на Руставелі. У XVIII ст. патріарх Антоній I публічно спалив кілька екземплярів «Вітязя у тигровій шкурі», надрукованого 1712 року царем Вахтангом VI.
Ім'я Руставели було присвоєно Грузинському драматичному театру, Театральному інституту у Тбілісі, НДІ грузинської літератури Академії Наук Грузії. Іменем Руставелі названо вулиці багатьої міст колишніх республік СРСР: головний проспект Тбілісі, вулиця у центрі Єревана, тощо. Одна із вершин Безенгийської стіни Кавказа носить ім'я Шота Руставелі.
[ред.] Твори
«Вітязь у тигровій шкурі» був вперше опублікований лише у 1721 році, і з тих пір поему було перекладено чи не на усі мови світу. Російський поет символіст Костянтин Бальмонт виконав переклад на російську. Крім того, «Вітязь у тигровій шкурі» є справжнім шедевром серед ілюстрованих світських творів Грузії. Інститут рукописів Грузії у Тбілісі володіє двома фоліантами XVI ст. а також кількома рядками поеми, датовані XIV ст. Інші копії поеми належать до XVII ст.
Сьогодні найпрестижниша та найвагоміша нагорода Грузії у галузі літератури носить ім'я Шота Руставелі.
[ред.] Шота Руставелі та Україна
Ім'ям Шота Руставелі названо вулиці у великих містах України. Так, в центрі Києва і Львова є вулиця імені Шота Руставелі.
[ред.] Джерела і посилання
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
