Русь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Русь:

Київська Русь в Х ст.

Слово "Русь" може вживатись на позначення:

1) людської спільноти, яка жила на землях сучасної України, Россії і Білорусі. Походження цієї спільноти, так само як і її назви дискусійне (основні гіпотези: норманська, слов'янська, кельтська, сарматська);

2) землі - (Руська земля. Спочатку ймовірно включала Середню Наддніпрянщину. У середньовічних джерелах територія Русі здебільшого обмежувалася Київською, Чернігівською та Переяславською землями і не вживалася на означення Новгорода, Залісся та Галича. Після монгольської навали назва поширилась на різні східнослов'янські землі, з'явились - Біла, Чорна, Червона або Галицька, Мала Русь тощо та їх населення. Можливе походження цих назв — поширений в той час на Сході (і зокрема на землях, підлеглих Золотій Орді) спосіб співставлення кольорів частинам світу: білий — північ, чорний — південь, червоний — захід та ін.

3) держави, яка включала землі Русі. прийнята у сучасній науці назва цієї держави - Київська Русь), держава зі столицею в Києві, що сформувалась у IX—X ст..

В документах Речі Посполитої назва Русь свідомо протиставлялася назві Московія. Це використовувалось для обґрунтування правомірності претензій на землі всієї тогочасної Русі.[Джерело?] Поступово витіснена назвами Україна й Білорусь;

Від слова «Русь» походить слово «русин», термін, що зберігався до нашого часу в Галичині, на Буковині та Закарпатті.

У 1793 р. в результаті чергового поділу Польщі землі Правобережжя були включені до складу Російської Імперії. Корінна людність Правобережжя — закріпачені, неписьменні селяни трималися ще тоді свого прадавнього етноніму «русин».

З XIV—XVII ст.ст. у науковому обігу існує велика кількість історичних документів (політичних, юридичних, церковних), які не залишають найменшого сумніву, що і в литовсько-руську і в наступну — козацьку добу національна територія України йменувалася далі Руссю, а її мешканці — русинами. Це підтверджують тогочасні літописи, хроніки, мемуари, поземельні акти, привілеї-данини, заповіти, книги записів Литовської метрики, Руської метрики і т. д.

За Петра І відбулася вагома за своїми наслідками зміна назви. Подорожуючи Європою, Петро І стикнувся з тим, що Москва в Європі була мало відомою[Джерело?], а Московія (лат. Moscovita, нім. Moskowitien і т. д.) вважалася азіатською країною[Джерело?], причому ставлення до азіатів тоді було негативне[Джерело?]. В той же грецький термін Росія був широко відомий у Європі, як край над Сяном, Бугом, Дністром, Дніпром. Повернувшись з Європи, московський цар перейменував своє царство в Російське[Джерело?], і тоді московський народ був названий "великоросами"[Джерело?]. [1] [2] За висловом І.Драча «…сама назва Русь, вирвана із серця Києва залізною рукою Петра…».[3]. Дії Петра І продовжила Катерина ІІ, яка видала указ, забороняющий "малоросійську" мову. У Європі щє довго пам'ятали хто є хто.[Джерело?] Так у трактаті П. Меріме "О Богдані Хмельницьком" мова йде про руських (українцях) та московитах (росіянах)[Джерело?].

На початку XX ст. більшість жителів України відмовляються від назв Русь і руські на користь Україна і українці, щоб таким чином відрізняти себе від росіян.

[ред.] Посилання

[ред.] Примітки

  1. ↑ Московченко В., Поправко А. Карма України.— К.: Вид-во Просвіта, 1997.— С. 105.
  2. ↑ Євген Наконечний. Украдене ім'я: чому русини стали українцями.
  3. ↑ Драч И. Нет, не малоросы // Литературная газета.— 1990.— 11 апр.


п • о • р
Русь
Регіони Червона Русь • Чорна Русь • Біла Русь • Мала Русь • Велика Русь • Угорська Русь • Підкарпатська Русь
Терміни Київська Русь • Україна-Русь • Руська земля • Рутенія • Княжа доба
Етноніми Руси • Русини • Рутени • Русичі • Руснаки
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C
Особисті інструменти
Іншими мовами