Рухливість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рухливість або мобільність - кількісна характеристика носія заряду, яка визначає його вклад у провідність.

Позначається здебільшого літерою μ, вимірюється в системі CI у м2/B · c. На практиці, проте, частіше використовується одинця см²/B·c.

Означення[ред.ред. код]

Носії заряду є вільними частками й рухаються у зовнішньому електричному полі. На заваді цьому рухові стають зіткнення із дефектами, зміщеними зі своїх положень атомами кристалічної ґратки тощо. В результаті такого руху носії заряду набувають певної середньої швидкості, яка пропорційна напруженості електричного поля. Ця швидкість називається дрейфовою швидкістю.

Коефіцієнт пропорційності між дрейфовою швидкістю й напруженістю електричного поля називається рухливістю.

 \langle v \rangle = \mu E  ,

де  \langle v \rangle - дрейфова швидкість, μ - рухливість, E - напруженість електричного поля.


Рухливість є характеристикою носія заряду в даному середовищі. Наприклад, рухливість електронів у кремнії, чи рухливість дірок в асеніді галію.

Див. також[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.