Рух Опору у Франції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Французькі партизани макі́
Волонтер макі, 1944

Рух Опору у Франції або Французький (внутрішній) опір (фр. Résistance intérieure française) — рух опору, організована протидія проти окупації Франції нацистською Німеччиною у період Другої світової війни (19401944 роки).

Французький рух Опору включав у себе:

  • антифашистську бойову діяльність партизан (макі́ , фр. Maquis) на території Франції, диверсії проти німецьких військових, саботаж;
  • розповсюдження антинімецької інформації та пропаганди;
  • приховування від представників окупаціної влади діячів Руху, вояків союзницьких держав, інших категорій переслідуваних: євреїв і комуністів;
  • діяльність поза межами Франції з налагодження контактів і укріплення союзу з антигітлерівською коаліцією і національною владою в колоніях — організація «Франція, що бореться» генерала де Голля в значній мірі координувала і підпільну діяльність всередині країни.

Політичні рухи і спілки, що входили до складу Французького Опору, не були однорідними, вони об'єднували людей найрізніших, в т.ч. і радикальних, поглядів. Головним об'єднавчим мотивом для усіх учасників Руху Опору — від правих і консервативних католицьких спілок і до комуністів і анархістів — була незалежна Франція, вільна від фашистських окупантів.

У діяльності Французького Руху Опору взяло участь чимало іноземців, як осілих у Франції емігрантів, в т.ч. російських, так і спеціальних загонів закордонних партизанів (зокрема, величезну роль у русі відіграли іспанські партизани). Французький Рух Опору підтримувало британське Управління спеціальних операцій (англ. Special Operations Executive), що надсилало до Франції своїх агентів.

Також значну роль в русі зіграли іспанські партизани (анархісти, комуністи, ліві республіканці, баскські націоналісти), що евакуювалися з переможеної Республіки і маючи військовий досвід.

Іспанські партизани[ред.ред. код]

У департаменті Ларьеж 14-й іспанський партизанський корпус зіграв головну роль у вигнанні німців. У червні 1944 року корпус атакував німецькі конвої і визволив декілька сіл, після чого узяв штурмом Фуа, німецький штаб в цьому районі. Сильний німецький загін зробив контратаку, але потрапив в засідку. Незважаючи на свою чисельну перевагу, німці були накриті кулеметним вогнемм, і 1200 німецьких солдатів здалися в полон. Відоме зіткнення сталося, коли німці відходили з Марселя через область Гард. Загін з 32 іспанців і 4 французів атакував німецьку колону 22 серпня 1944 року в місті Ла Мадлен. Іспанські бійці Опору убили в Парижі генерала фон Шаумберга, паризького коменданта і генерала фон Ріттера, який відповідав за примусовий набір робітників на німецькі заводи. Більш ніж чотири тисячі іспанців взяли участь в макистськом повстанні в Парижі 21 серпня 1944 року. Незабаром їх підтримали регулярні армійські загони з нормандського плацдарму

Єврейська бойова організація[ред.ред. код]

В рядах опори билися також французькі євреї, що створили організацію фр. Organisation Juive de Combat. Серед них були немало емігрантів з Росії. У партизанській південній зоні під ім'ям «Режин» воювала і загинула в 1944 році Сарра Кнут (уродженна Аріадна Скрябіна) дружина єврейського поета і учасника опору, Давида Кнута. Посмертно вона нагороджена військовим хрестом і медаллю опору, пам'ятник Саррі Кнут встановлений в Тулузі.

Деякі патріотичні організації опору[ред.ред. код]

Відомі діячі[ред.ред. код]

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 9, 1980, стор. 528-529
  • Henri Michel et Marie Granet, Combat. Histoire d’un mouvement de Résistance, Presses universitaires de France, 1957 (фр.)
  • Alya Aglan, La Résistance sacrifiée. Histoire du mouvement Libération-Nord, Flammarion, 1999 (фр.)
  • Alya Aglan, Mémoires résistantes. Le réseau Jade-Fitzroy (1940-1944), éd. du Cerf, 1994 (фр.)
  • Jean-Marc Berlière et Franck Liaigre, Le Sang des communistes, Paris, Fayard, 2004 (фр.)