Рух Чаювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Учасники акції протесту Руху Чаювання навпроти Капітолію 12 вересня 2009

Рух Чаювання (англ. The Tea Party movement (TPM)) - американський популістський[1][2][3] політичний рух. Прийнято вважати, що він поєднує ідеологію консерватизму і лібертаріанства[4][5]. Учасників Руху чаювання низивають "чаювальниками".

Рух чаювання:

Назва "Рух чаювання" походить від Бостонського чаювання, що було протестом американських колоністів проти вибіркового оподаткування британською метрополією торгівлі чаєм[12]. Кажуть також, що Tea в назві "Tea Party" розшифровується як "Taxed Enough Already" (Уже Вистачає Податків)[13][14].

Рух Чаювання має власні депутатські групи в Палаті представників і Сенаті Сполучених Штатів[15]. Багато з членів цих депутатських груп були обрані на виборах Конгресу 2 листопада 2010. Багато з цих обраних ніколи до цього не займалися політикою.

Рух Чаювання не має централізованого керівництва а є вільним об'єднанням численних загальнонаціональних і місцевих політичних груп з не завжди однаковими ідеологіями і цілями. Рух Чаювання є показовим прикладом ініціативи знизу[16].

Найвідомішими лідерами Руху Чаювання є республіканці Сара Пейлін, Мішель Бахман і Дік Ермі. Станом на 2010 Рух Чаювання не був оформлений як політична партія, але загалом підтримував кандидатів республіканців[17].

Опитування від Gallup виявило, що близько 80% "чаювальників" є членами Республіканської партії[18][19]. Багато експертів, включно з гендиректором Gallup Френком Ньюпортом, вважають, що Рух Чаювання не є новою політичною течією, а є ребрендингом тралиційного правого крила республіканців[18][20][21]. У жовтні 2010 згідно з Washington Post організатори місцевих дебатів Руху Чаювання з'ясували, що 87% учасників незадоволені провідними кандидатами на президентство від республіканців і що це незадоволення було важливим чинником того, що Рух Чаювання настільки прогресував[22]. Проте незадоволення лідерами республіканців значно поступається у "чаювальників" незадоволенню Президентом США Бараком Обамою. Значна частина "чаювальників" вважає, що Барак Обама народився за межами США (а, отже, не мав права балотуватися на посаду Президента США)[23][24] (попри показане свідоцтво про народження згідно з котрим він народився на Гаваях). Частина "чаювальників" вважає, що Барак Обама не є християнином.

Однією з ключових позицій "чаювальників" є опонування підвищенню гранично допустимої межі державного боргу США. Частина з них виступала за внесення поправки до Конституції США яка би обмежувала державні витрати.

Примітки [ред.]

  1. ↑ What's Behind The New Populism? NPR, 5 лютого, 2010
  2. ↑ Tea Party Lights Fuse for Rebellion on Right New York Times, 16 лютого, 2010
  3. ↑ Party Time Newsweek, 6 квітня, 2010
  4. ↑ Dick Morris, "The New Republican Right", TheHill.com 19 жовтня, 2010
  5. ↑ Щодо консерватизму Руху Чаювання див. наступні посилання:
  6. ↑ Servatius, David (6 березня, 2009). «Anti-tax-and-spend group throws "tea party" at Capitol». Deseret News. Процитовано 16 червня, 2009. 
  7. ↑ «Anger Management» (Paid subscription required). The Economist. 5 березня, 2009. Процитовано 25 квітня, 2010. 
  8. ↑ Tapscott, Mark (19 березня, 2009). «Tea parties are flash crowds Obama should fear». The San Francisco Examiner. Процитовано 16 червня, 2009. 
  9. ↑ а б Gallup: Tea Party's top concerns are debt, size of government The Hill, 5 липня, 2010
  10. ↑ а б Tea Party DC March: "Lower Taxes and Less Spending" Fiscal Times, 12 вересня, 2010
  11. ↑ Liptak, Mark (March 13, 2010). «Tea-ing Up the Constitution». The New York Times (Washington, D.C.). Процитовано 31 жовтня, 2010. «It is, of course, hard to say anything definitive about the Tea Party movement, a loose confederation of groups with no central leadership, But if there is a central theme to its understanding of the Constitution, it is that the nation's founders knew what they were doing and that their work must be protected.»  Вказано більш, ніж один |work= та |newspaper= (довідка)
  12. ↑ Lepore, Jill (2010). The Whites of Their Eyes: The Tea Party's Revolution and the Battle over American History. Princeton University Press. с. 77–79. ISBN 978-0691150277. 
  13. ↑ Politico, April 08 2009 "T.E.A. = Taxed Enough Already"
  14. ↑ This World: Tea Party America, BBC 2, 1 листопада 2010
  15. ↑ Senate Tea Party Caucus to Meet Jan. 27 Roll Call, Jan. 14, 2011. Retrieved 2011-01-29
  16. ↑ Rasmussen, Scott W.; Schoen, Doug. Mad As Hell: How the Tea Party Movement Is Fundamentally Remaking Our Two-Party System. Harper. с. 132–136. ISBN 978-0-06-199523-1. 
  17. ↑ Rasmussen, Scott; Schoen, Doug (2010). Mad As Hell: How the Tea Party Movement Is Fundamentally Remaking Our Two-Party System. HarperCollins. с. 12. ISBN 9780061995231. 
  18. ↑ а б «Tea Party Supporters Overlap Republican Base». Gallup Poll. 2 липня, 2010. Процитовано November 24, 2010. 
  19. ↑ «Tea Party = Republican party?». Washington Post. 6 липня, 2010. Процитовано 24 листопада, 2010. 
  20. ↑ The GOP Takes its Tea; Los Angeles Times; 25 липня, 2010
  21. ↑ Five Myths About the Tea Party Slate; 9 серпня, 2010
  22. ↑ Tea Party canvass results, Category: "What They Believe" A Party Face Washington Post 24 жовтня, 2010. Retrieved 2011-01-28
  23. ↑ Ingold, John (15 квітня, 2009). «5,000 attend tax-day 'tea party' at Capitol». The Denver Post. Процитовано 23 липня, 2009. 
  24. ↑ Bernstein, David S. (22 липня, 2009). «Birthers In The Mainstream». The Boston Phoenix. 

Література [ред.]

  • Avlon, John; with Forward by Tina Brown (2010). Wingnuts: How the Lunatic Fringe is Hijacking America. Beast Books. ISBN 978-0984295111. 
  • Lepore, Jill (2010). The Whites of Their Eyes: The Tea Party's Revolution and the Battle over American History. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 978-1-4008-3696-3. 
  • O'Hara, John M.; with Forward by Michelle Malkin (2010). A New American Tea Party: The Counterrevolution Against Bailouts, Handouts, Reckless Spending, and More Taxes. Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons. ISBN 978-0470567982. 
  • Pierce, Charles (2010). Idiot America: How Stupidity Became a Virtue in the Land of the Free. Anchor. ISBN 978-0767926157. 
  • Taibbi, Matt (2010). The Great Derangement: A Terrifying True Story of War, Politics, and Religion. Spiegel & Grau. ISBN 978-0385520348. 
  • Zernike, Kate (2010). Boiling Mad: Inside Tea Party America. Times Books. ISBN 978-0805093483. 
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рух_Чаювання&oldid=12307830