Рюген
Координати: 54°25′00″ пн. ш. 13°25′00″ сх. д. / 54.41667° пн. ш. 13.41667° сх. д.
| Рю́ген нім. Rügen |
||||
 |
||||
| Карта | ||||
|---|---|---|---|---|
 Острів Рюген. Земля Мекленбург — Передня Померанія |
||||
| Місце знаходження | Балтійське море | |||
| Координати | 54°25′ пн. ш. 13°25′ сх. д. / 54.417° пн. ш. 13.417° сх. д. | |||
| Площа | 926,4[1] км² | |||
| Найвища точка | 161 м | |||
| Країна |  Німеччина |
|||
| Адм. одиниця | Мекленбург — Передня Померанія | |||
| Населення | 74 тис. осіб. | |||
Рю́ген (нім. Rügen, полаб. Рана, lat. Rugia) — острів в Балтійському морі, найбільший острів на території Німеччини. Входить до складу федеральної землі Мекленбург — Передня Померанія. Східне узбережжя острова виходить в західну частину Поморської бухти. Острів дуже фрагментований і включає в себе багато мисів, кіс і півостровів. Включає в себе острови Уманз (нім. Ummanz) і Хіддензе (нім. Hiddensee).
Зміст |
Географія[ред.]
Рюген розташований недалеко від північно-східного узбережжя Німеччини в Балтійському морі.
Міст Рюгендам (нім. Rügendamm), який перетинає протоку Штрелазунд, з'єднує острів автомобільним і залізничним сполученням з материком (містом Штральзунд).
Площа острова 926,4 км² або 974 км² якщо включені всі сусідні маленькі острови, а максимальний діаметр становить 51,4 км з півночі на південь, і 42,8 км зі сходу на захід.[1]. Із загальної 574 -кілометрової берегової лінії, 56 км становлять піщані пляжі Балтійського моря, і 2,8 км піщаних пляжів заток; найвищі точки знаходяться на півострові Ясмунд: Piekberg (161 м) і Königsstuhl (117 м)[1].
Ядро острова складає суша під назвою Мутланд (нім. Muttland), оточена кількома півостровами, що лежать на північ: півострови Віттов і Ясмунд, пов'язаних один з одним косою Шаб (нім. Schaabe), а з Мутландом — косою Шмаль-Хайде (нім. Schmale Heide) як мостом в пункті Літцов (нім. Lietzow). Північні півострови відокремлені від Мутланд кількома затоками, найбільшими з яких є нім. Großer Jasmunder Bodden і нім. Kleiner Jasmunder Bodden.
Основні півострови на півдні є Зудар (Zudar) і Менхгут (нім. Mönchgut, пол. Mnichów[2]) (на південному сході), які омиваються водами затоки Грайфсвальд (нім. Bay of Greifswald). Дрібнішими півостровами є: Дріг (нім. Drigge) на південному заході.
На заході — півострів: Лішов (нім. Lieshow)
На півночі в склад острова входить півострів Віттов з мисом Аркона і Ясмунд.
Острови: Лібітц (нім. Liebitz), Heuwiese, Bock, Уманз (нім. Ummanz), Хіддензе (нім. Hiddensee), Вільм (нім. Wilm), Денхольм (нім. Dänholm)
На острові Рюген знаходяться два німецьких національних парки: нім. Western Pomerania Lagoon Area National Park — на Заході (в тому числі Хіддензе), і нім. Jasmund National Park, в тому числі маленький парк, знаменитий крейдяними скелями — нім. Königsstuhl.
Існує також заповідник нім. Southeast Rügen Biosphere Reserve, що складається з півостровів південного-сходу.
Геологія[ред.]
На узбережжі Балтійського моря — від острова Рюгена до Західної Двіни — здавна видобували бурштин.[3]
Клімат[ред.]
Клімат помірний морський. Зими особливо не холодні з середніми температурами в січні і лютому 0.0 °C і літо прохолодне з середньою температурою в серпні 16.3 °C. Середня кількість опадів 520-560 мм і приблизно 1800-1870 годин сонячного світла щорічно.
Історія[ред.]
У середньовіччі — територія західнослов'янського племені руян, з релігійним центром в Арконі (північний півострів Віттов). У 1130 острів був захоплений Болеславом Кривоустим. Руяни без бою визнали верховенство князя Болеслава.[4] Згодом, у 1168 році території Рюгена були захоплені датчанами. Це стало початком утворення Ругійського князівства. У 1325, після смерті князя Віслава III, територія перейшла під владу князів Померанії, і в кінцевому підсумку стала частиною Німецької імперії.
На острові Рюген було останнє язичницьке святилище в Західній Європі. Це був храм Святовита спалений за наказом датського короля Вальдемара I 12 червня 1168 року.
Адміністрування[ред.]
Острів Рюген і прилеглі острови знаходяться у веденні як країна-крейс Рюген (RÜG) (нім. Landkreis) в північно-східній частині землі Мекленбург-Передня Померанія.
Підпорядковані цій країні-крейсу є Амт дистрикти:
- Амт Берген-на-Рюгені (муніципалітети: Берген-на-Північному Рюгені, Альтенкірхен (Рюген) Altenkirchen, Breege, Дранске Dranske, Glowe, Lohme, Putgarten, Sagard, Wiek),
- Амт Менхут-Граніц Amt Mönchgut-Granitz (муніципалітети: Baabe, Göhren, Lancken-Granitz, Middelhagen, Sellin, Thiessow and Zirkow)
- Амт без муніципалітетів з Бінц (Binz), Путбус (Putbus) і Зассніц (Sassnitz).[5]
В цілому, є 45 муніципалітетів на Рюген, чотири з яких мають статус міста: Берген (нім. Bergen), Гарц (нім. Garz), Путбус (нім. Putbus) і Засніц (нім. Sassnitz).[6]
Міста[ред.]
Транспорт[ред.]
Рюген зв'язаний мостом, де є автомобільна дорога і залізниця, з містом Штральзунд.
Курорти[ред.]
Пороми[ред.]
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ а б в Wurlitzer, Bernd (2006) (in German). Rügen (11 ed.). Mair Dumont Marco Polo. p. 15. ISBN 3-8297-0171-3.
- ↑ Mapa Polski 1:500 000 Wojskowy Instytut Geograficzny Sztabu Generalnego W.P., Warszawa 1947 [1 ]
- ↑ Клочко Л. Бурштинові шляхи за скіфських часів // Геолог України. Науковий журнал. — 2011, № 3-4
- ↑ Edmund Kosiarz, "Wojny na Bałtyku X-XIX w.", Wydawnictwo Morskie, Gdańsk 1978, str. 38.
- ↑ "Landkreis Rügen homepage/Regionales: Städte, Gemeinden, Ämter". http://www.kreis-rueg.de/. Перевірено 2009-08-24.
- ↑ Jendricke, Bernhard; Gockel, Gabriele (2008) (in German). Rügen, Hiddensee (3 ed.). DuMont. p. 13. ISBN 3-7701-6058-4.
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Рюген |
|
|||||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
