Рюген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 54°25′00″ пн. ш. 13°25′00″ сх. д. / 54.41667° пн. ш. 13.41667° сх. д. / 54.41667; 13.41667

Панорамний вид на Рюген
Панорамний вид на Рюген
Рю́ген
нім. Rügen
La2-demis-ruegen.png
Карта

Острів Рюген. Земля Мекленбург — Передня Померанія
Острів Рюген. Земля Мекленбург — Передня Померанія

Місце знаходження Балтійське море
Координати 54°25′ пн. ш. 13°25′ сх. д. / 54.417° пн. ш. 13.417° сх. д. / 54.417; 13.417
Площа 926,4[1] км²
Найвища точка 161 м
Країна Німеччина Німеччина
Адм. одиниця Мекленбург — Передня Померанія
Населення 74 тис. осіб.

Рю́ген, Руян (нім. Rügen, полаб. Рана, lat. Rugia) — острів в Балтійському морі, найбільший острів на території Німеччини. Входить до складу федеральної землі Мекленбург — Передня Померанія. Східне узбережжя острова виходить в західну частину Поморської бухти. Острів дуже фрагментований і включає в себе багато мисів, кіс і півостровів. Включає в себе острови Уманз (нім. Ummanz) і Хіддензе (нім. Hiddensee).

Географія[ред.ред. код]

Рюген розташований недалеко від північно-східного узбережжя Німеччини в Балтійському морі.

Міст Рюгендам (нім. Rügendamm), який перетинає протоку Штрелазунд, з'єднує острів автомобільним і залізничним сполученням з материком (містом Штральзунд).

Детальна Карта острова Рюген

Площа острова 926,4 км² або 974 км² якщо включені всі сусідні маленькі острови, а максимальний діаметр становить 51,4 ​​км з півночі на південь, і 42,8 км зі сходу на захід.[1]. Із загальної 574 -кілометрової берегової лінії, 56 км становлять піщані пляжі Балтійського моря, і 2,8 км піщаних пляжів заток; найвищі точки знаходяться на півострові Ясмунд: Piekberg (161 м) і Königsstuhl (117 м)[1].


Ядро острова складає суша під назвою Мутланд (нім. Muttland), оточена кількома півостровами, що лежать на північ: півострови Віттов і Ясмунд, пов'язаних один з одним косою Шаб (нім. Schaabe), а з Мутландом — косою Шмаль-Хайде (нім. Schmale Heide) як мостом в пункті Літцов (нім. Lietzow). Північні півострови відокремлені від Мутланд кількома затоками, найбільшими з яких є нім. Großer Jasmunder Bodden і нім. Kleiner Jasmunder Bodden.

Острів з космосу

Основні півострови на півдні є Зудар (Zudar) і Менхгут (нім. Mönchgut, пол. Mnichów[2]) (на південному сході), які омиваються водами затоки Грайфсвальд (нім. Bay of Greifswald). Дрібнішими півостровами є: Дріг (нім. Drigge) на південному заході.

На заході — півострів: Лішов (нім. Lieshow)

На півночі в склад острова входить півострів Віттов з мисом Аркона і Ясмунд.

Острови: Лібітц (нім. Liebitz), Heuwiese, Bock, Уманз (нім. Ummanz), Хіддензе (нім. Hiddensee), Вільм (нім. Wilm), Денхольм (нім. Dänholm)

На острові Рюген знаходяться два німецьких національних парки: нім. Western Pomerania Lagoon Area National Park — на Заході (в тому числі Хіддензе), і нім. Jasmund National Park, в тому числі маленький парк, знаменитий крейдяними скелями — нім. Königsstuhl.

Існує також заповідник нім. Southeast Rügen Biosphere Reserve, що складається з півостровів південного-сходу.

Національний парк Ясмунд. Крейдяні скелі
Національний парк Ясмунд. Крейдяні скелі

Геологія[ред.ред. код]

На узбережжі Балтійського моря — від острова Рюгена до Західної Двіни — здавна видобували бурштин.[3]

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірний морський. Зими особливо не холодні з середніми температурами в січні і лютому 0.0 °C і літо прохолодне з середньою температурою в серпні 16.3 °C. Середня кількість опадів 520-560 мм і приблизно 1800-1870 годин сонячного світла щорічно.

Історія[ред.ред. код]

карта острова Руяна (Рюген) від Ґерарда Меркатора (1512–1594 років)

Острів мав слов'янську назву Руян. У середньовіччі — це територія західнослов'янського племені руян, з релігійним центром в Арконі (північний півострів Віттов). У 1130 р. острів був захоплений Болеславом Кривоустим. Руяни без бою визнали верховенство князя Болеслава.[4] Згодом, у 1168 році території Рюгена були захоплені данцями. Це стало початком утворення Ругійського князівства. У 1325, після смерті князя Віслава III, територія перейшла під владу князів Померанії, і в кінцевому підсумку стала частиною Німецької імперії.

На острові Рюген було останнє язичницьке святилище в Західній Європі. Це був храм Святовита, спалений за наказом датського короля Вальдемара I 12 червня 1168 року.

Адміністрування[ред.ред. код]

Острів Рюген і прилеглі острови знаходяться у веденні як країна-крейс Рюген (RÜG) (нім. Landkreis) в північно-східній частині землі Мекленбург-Передня Померанія.

Підпорядковані цій країні-крейсу є Амт дистрикти:

В цілому, є 45 муніципалітетів на Рюген, чотири з яких мають статус міста: Берген (нім. Bergen), Гарц (нім. Garz), Путбус (нім. Putbus) і Засніц (нім. Sassnitz).[6]

Міста[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Рюген зв'язаний мостом, де є автомобільна дорога і залізниця, з містом Штральзунд.

Курорти[ред.ред. код]

Пороми[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Wurlitzer, Bernd (2006) (in German). Rügen (11 ed.). Mair Dumont Marco Polo. p. 15. ISBN 3-8297-0171-3.
  2. Mapa Polski 1:500 000 Wojskowy Instytut Geograficzny Sztabu Generalnego W.P., Warszawa 1947 [1 ]
  3. Клочко Л. Бурштинові шляхи за скіфських часів // Геолог України. Науковий журнал. — 2011, № 3-4
  4. Edmund Kosiarz, «Wojny na Bałtyku X–XIX w.», Wydawnictwo Morskie, Gdańsk 1978, str. 38.
  5. "Landkreis Rügen homepage/Regionales: Städte, Gemeinden, Ämter". http://www.kreis-rueg.de/. Перевірено 2009-08-24.
  6. Jendricke, Bernhard; Gockel, Gabriele (2008) (in German). Rügen, Hiddensee (3 ed.). DuMont. p. 13. ISBN 3-7701-6058-4.
  7. «База даних малих космічних тіл JPL: Рюген» (англ.). 

Джерела[ред.ред. код]

  • Афанасьев А. Н. // "Языческие предания об Острове-Буяне", Временник Императорского московского общества истории и древностей российских, г. Москва, 1851 г., Кн. 9 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Німеччина Це незавершена стаття з географії Німеччини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.