Рюкюська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рюкюська мова
Поширена в: Японія (Окінава, Каґосіма)
Регіон: Східна Азія
Носії: 1 000 000
Класифікація: Азійські мови
 Японсько-рюкюська сім'я
Офіційний статус
Державна: немає статусу
Офіційна: немає статусу
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2 ryu
ISO 639-3 ryu
SIL JPN

Рюкюська мова або Рюкюські мови (рюк. ウチナーグチ, утіна:ґуті; яп. 琉球語, りゅうきゅうご, рюкю-ґо) — мова, якою розмовляють корінні мешканці островів Амамі та Рюкю. Належить до японо-рюкюської групи мов. Рідна мова для багатьох рюкюсців. Стандартом рюкюської мови вважється діалект Окінави.

Історія[ред.ред. код]

Рюкюська мова є спадкоємцем мови пост-джьомонівської популяції Рюкюських островів. Писемні пам'ятки 7 століття дозволяють стверджувати, що на той час рюкюська сильно відрізнялася від японської[1]. Сучасні дослідження свідчать, що лексика мова рюкюсців дуже подібна з лексикою стародавньої японської мови.

Нижче наведена порівняльна таблиця рюкюської мови (окінавський діалект) з стандартною японською[2]:

Слова Японська Рюкюська
Дощ Аме Амі
Човен Фуне Фуні
Душа Кокоро Кукуру
Ніч Йору Юру
Брат Кьодай Тьо:де:
Повертатися Каеру Ке:юн
Синій Аої О:сан

Більшість науковців, переважно японських, визначає рюкюську мову як діалект японської мови, називаючи першу південноострівним (яп. 南島方言, なんとうほうげん) або рюкюським діалектом (яп. 琉球方言, りゅうきゅうほうげん).


Діалекти[ред.ред. код]

Плакати, що закликають бути обережним на дорогах, написані японською та рюкюською мовами (м. Кін, Окінава).

Рюкюська мова поділяється на 6 основних груп, які називають мовами, діалектами, наріччями або говорами[3]:

Північна група

Південна група

Нижче наведена порівняльна таблиця діалектів рюкюської мови з стандартною японською:

Мови Дякую Ласкаво просимо
Японська Аріґато: Йо:косо
Амамі Аріґатесама рьо:та Імо:рі:
Куніґамі Міхедіро Уґаміябура
Окінава Ніфе:де:біру Менсо:ре:
Міяко Тандіґа:танді Нмя:чі
Яеяма Мі:фаїю: О:ріто:рі
Йонаґуні Фуґараса Варі

Система письма[ред.ред. код]

Хоча рюкюська мова має відмінну від японської мови фонетику, вона не має власної абетки. У середньовіччі рюкюсці вели записи китайськими ієрогліфами, а з 19 століття, після входження королівства Рюкю до складу Японської імперії, перейшли на японську систему письма.

Дивіться також[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Japan Focus: Language Loss and Revitalization in the Ryukyu Islands
  2. Знак «:» означає подовження голосної.
  3. 言語学大辞典セレクション:日本列島の言語 (Selection from the Encyclopædia of Linguistics: The Languages of the Japanese Archipelago). "琉球列島の言語" (The Languages of the Ryukyu Islands). 三省堂 1997

Посилання[ред.ред. код]