Рябе (Ліський повіт)
Село
 Координати 49°19′10″ пн. ш. 22°15′41″ сх. д. / 49.3197222200277778° пн. ш. 22.26138889002777788° сх. д.Координати: 49°19′10″ пн. ш. 22°15′41″ сх. д. / 49.3197222200277778° пн. ш. 22.26138889002777788° сх. д.
|
Рябе (укр. Рябі, пол. Rabe) — село в Польщі, у гміні Балигород Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, над Рябянським потоком, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною. Населення — 3 особи (2011[1]).
Географічні дані[ред. | ред. код]
Відстань від м. Балигорода — 11,3 км. На північ від села є лісисті гори — На Рівні (796 м), Жебравський ліс (730 м), на схід — Жебрак (711 м), Потоки (782 м), Михалів (810 м). Сусідні села — на захід — Миків, Душатин, на південь — Воля Мигова, Манів, Колоничі, на схід — Бистре, на північ — Кам’янки, Суковате, Розтоки.
Ґрунти неврожайні.
Назва[ред. | ред. код]
Назва села походить від слова «рябий», швидше за все, через багаті рудою землі.
У ході кампанії ліквідації українських назв село в 1977—1981 рр. називалось Каролюв (пол. Karolów) на відзнаку 30-річчя смерті Кароля Сверчевського.
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про село знайдена в документі 1552 р., як поселення у власності роду Балів. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В кінці 18 — початку 19 століття Фредрові (власники Рябе) заснували в селі скляний завод, використовуючи місцеві поклади залізної руди.
З давніх часів тут добували руду і робили залізо. Працювала кузня. Ф. Сярчинський в своїй роботі 1826 р. повідомляв, що в селі був прекрасний замок.
Складалося з 2-х груп будинків, відокремлених смугою в 2,5 км — с. Рябі і с. Гучвиці. Повз село протікав потік Рябський (Рябий), який впадає в річку Гочівку.
У 1888 р. в с. Рябе проживало 293 особи в 38 будинках — 271 греко-католиків, 1 римо-католик і 21 юдей; в с. Гучвиці — 145 осіб в 21 будинку відповідно 130 греко-католиків, 1 римо-католик і 14 юдеїв.
У 1919-1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства. На 01.01.1939 у селі було 770 жителів (735 українців, 15 поляків і 20 євреїв)[2].
Село Рябе було одним із центрів українського опору ОУН-УПА. На сусідній горі Хрещата існували криївки і військовий шпиталь.
1946 року з села були виселені всі родини українців, їхні домівки і господарства знищені. Донині тільки частково збереглося кладовище.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1 | 0 | 1 | 0 |
| Жінки | 2 | 1 | 1 | 0 |
| Разом | 3 | 1 | 2 | 0 |
Церква[ред. | ред. код]
Село мало посаду греко-католицького капеляна. В селі 1926 року було побудовано нову дерев'яну греко-католицьку церкву. Греко-католицька громада мала парафію, яка належала до Балигородського деканату Перемиської єпархії. До парафії входило також село Гучвиці.
Сучасність[ред. | ред. код]
В даний час існує житлова будівля для співробітників державних лісів. У селі знаходиться природний заповідник «Gołoborze» площею 13,9 га. У прилеглому кар'єрі — породи дуже рідкісних мінералів: реальгар (миш'як червоний) і аурипігмент (миш'як жовтий), а біля кар'єру можна побачити дві свердловини мінеральної води.
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рябе (Ліський повіт)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Archiwum Państwowe w Przemyślu. Fond: 142/0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. Метричні записи за періоди: 1791-1797, 1799-1805, 1808-1810, 1828-1838.
Література[ред. | ред. код]
- Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987.
- Przewodnik Bieszczady
- Rabe (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 341. (пол.)
- Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 58 — 59.
- Gmina Baligrod. Krosno: 2010. s. 16, 53.
- https://www.pslava.info/LiskyjPow_JablinkyS,107796.html
- https://web.archive.org/web/20181002160451/http://www.carpatho-rusyn.org/
- RABE k/BALIGRODU
| ||||||||||||||
