Рябоконь Олег Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олег Васильович Рябоконь
Oleh Ryabokon.jpg
Олег Рябоконь
Народився 17 грудня 1973(1973-12-17) (41 рік)
Вінниця
Громадянство українець
Проживання Київ, Україна Україна
Діяльність політика, юриспруденція
Alma mater Український інститут міжнародних відносин
Конфесія православний
Дружина Олена Рябоконь
Діти 2 дітей

Оле́г Васи́льович Рябоко́нь (* 17 грудня 1973, Вінниця) — український політичний діяч, юрист та бізнесмен.

Біографія[ред.ред. код]

Рябоконь Олег Васильович народився 17 грудня 1973 року у Вінниці, в родині (першого) секретаря обкому Комуністичної партії України. Громадянин України. Безпартійний. Офіцер запасу. Одружений, має двох дітей: п'ятнадцятирічну доньку і шестирічного сина. Постійно проживає в Україні, в місті Києві з 1997 року.

Освіта[ред.ред. код]

Закінчив середню школу з золотою медаллю, на відмінно закінчив курси молодшого медичного персоналу, професійних водіїв (УПК). Магістр міжнародного права. Закінчив з відзнакою Український інститут міжнародних відносин. Закінчив юридичну магістратуру в Джорджтаунському університеті в м. Вашингтон, навчався в Школі державного управління ім. Кеннеді в Гарварді, США, аспірант Московського державного інституту міжнародних відносин при Міністерстві закордонних справ Росії.

Досвід роботи[ред.ред. код]

З 1997 року засновник, Генеральний директор юридичної компанії «Magisters» з офісами в Києві, Лондоні, Москві, Мінську і Астані. Брав участь в успішному захисті інтересів України щодо визнання держави ринковою економікою, та інших гучних справах в США, ЄС, Росії, Китаї, Індії, Чилі, Венесуелі. Юридичний представник УЄФА з питань ЄВРО 2012, радник Групи Високого рівня щодо створення Єдиного економічного простору. Працював юристом в США, Росії.

Громадська та політична діяльність[ред.ред. код]

Був кандидатом на посаду Президента України на виборах Президента України 2010.

В різні роки в Україні виконував обов'язки позаштатного радника:

  • Першого віце-прем'єр-міністра;
  • Міністра зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі;
  • Міністра екології та ядерної безпеки; Голови Комітету з промислової політики;
  • Першого заступника Міністра фінансів.

Також був на громадських посадах: члена Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ та члена Правління Асоціації правників України.

Автор більше ста публікацій з питань міжнародного права та ведення юридичної практики. Постійно виступає з доповідями на міжнародних юридичних конгресах.

Джерела[ред.ред. код]