Рябчик шаховий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рябчик великий)
Перейти до: навігація, пошук
Рябчик шаховий
Fritillaria meleagris2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Лілійні (Liliaceae)
Рід: Рябчик (Fritillaria)
Вид: Рябчик шаховий
Біноміальна назва
Fritillaria meleagris
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Fritillaria meleagris
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 134857
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Fritillaria meleagris

Ря́бчик ша́ховий (Fritillaria meleagris)[1] — отруйна багаторічна рослина родини Лілійних. Вид занесений до Червоної книги України і Польщі.[2] Декоративна, лікарська культура.

Назва[ред.ред. код]

Українська видова назва шаховий вказує на специфічне забарвлення пелюсток, на яких темно-пурпурові цятки чергуються з білими у строгому порядку, наче на шахівниці. Таке ж саме значення має і латинська назва meleagris (в перекладі «цесарка»), яка порівнює строкатість квіток з цятками на пір'ї цього птаха.

Опис[ред.ред. код]

Трав'яниста рослина 15-40 см заввишки, цибулинний геофіт. Бульбоцибулина куляста, притиснута, завширшки 7-15 мм, зовні вкрита бурою плівчастою оболонкою, складається з двох лусок, в пазухах яких міститься по одній дочірній цибулинці. Стебло пряме з дугоподібно зігнутою верхівкою, гладке, голе. Листки сіро-зелені, широколінійні, чергові, жолобчасті, середні завдовжки 8-13 см, завширшки 3-10 мм, верхні — дрібніші.

Квітки зібрані по 2-3 штуки на верхівці квітконоса, пониклі, дзвоникуваті, без запаху. Листочки оцвітини видовжено-еліптичні, заокруглені, завдовжки 3-4 см, завширшки 1-1,5 см, зовнішні трохи вужчі за внутрішні. Пелюстки темно-пурпурові з білими цятками, що утворюють добре помітний шаховий малюнок, зрідка — білі з невиразною зеленкуватою плямистістю. Біля основи листочків є медова ямка, де міститься нектар, уздовж середньої лінії пелюстки пролягає нектароносний жолобок. Тичинки вдвічі коротші за пелюстки, в верхній частині слабкоопушені. Тичинкові нитки білі, пиляки жовті, видовжені. Маточка трохи довша за тичинки, стовпчик трироздільний. Зав'язь завдовжки 5 мм. Плід — тригранна коробочка з тупою верхівкою. Насіння коричневе.

Цвітіння триває у різних частинах ареалу з березня по травень, плодоношення відбувається у червні-липні. Розмножується насінням та вегетативно (відокремленням дочірніх цибулинок).

Число хромосом: 2n = 24.


Поширення[ред.ред. код]

Рябчик шаховий розповсюджений по всій Європі за виключенням полярних і південних посушливих районів. В Бельгії винищений у XIX столітті. За межами Європи трапляється в Західному Сибіру, на Алтаї, півночі Казахстану.

Вважається, що у скандинавських країнах вид натуралізований, хоча в Швеції його популяції вельми чисельні. Не встановлений статус цієї рослини і на теренах Англії. В цій країні рябчик шаховий вперше описав Джон Джерард в 1736 році — виявлені особини належали до садової колекції. Багато дослідників вважають, що саме з садків ця квітка поширилася на прилеглі території. Втім в Англії рябчик шаховий зростає лише на луках та старих сіножатях і досить погано засвоює змінені ценози, що дає підставу вважати його представником аборигенної флори.

В Україні поширений переважно у Закарпатті, Передкарпатті, Поліссі, на Буковині, заході Лісостепу.

Екологія[ред.ред. код]

Рослина світлолюбна, морозостійка, помірно вологолюбна, віддає перевагу багатим на азот нейтральним ґрунтам. Типовими місцями зростання є заплави річок, вологі та заболочені луки, заплавні вільхові, ясеневі, ясеневовільхові, дубові ліси. На Правобережжі деякі популяції зростають навіть на луках з виходами гранітів в оточенні лісів з вільхи чорної. В горах підіймається до висоти 800–1800 м.

Під час цвітіння кожна квітка залишається відкритою 6-7 днів. В цей період вона виробляє багато нектару, що на половину складається з суміші глюкози, фруктози і сахарози. Запилюють квіти джмелі, оси, мухи, також можливе самозапилення. Рябчик шаховий пошкоджують жуки Lilioceris lilii.

Статус виду[ред.ред. код]

Незважаючи на широке розповсюдження, рослина знаходиться під загрозою зникнення майже по всій Європі. Охоронні заходи щодо цього виду вживаються у Швеції, Польщі, Англії, Росії, Нідерландах, Франції, Німеччині, Австрії. В цих країнах заборонено змінювати екотопи, викопувати цибулини, збирати квіти. Для того, щоб привернути увагу суспільства до проблем охорони квітки, в Німеччині її оголошували Рослиною року в 1993 р.

В Україні вид охороняється в Національному природному парку «Синевир» та на території пам'ятки природи «Білка».

Рябчик шаховий і первоцвіт весняний в заповіднику Сандемарс (Швеція)

Застосування[ред.ред. код]

Рябчик шаховий на гербі Зеестермює
Рябчики на гербі Гетлінгена

Рябчик шаховий здавна вирощують в якості декоративної рослини, оскільки красою він поступається лише ефектному рябчику імператорському. В Західній Європі цей вид відомий у культурі з 1519 року, де майже одразу набув широкої популярності. В 1600–1603 рр. художник Якоб де Гейн молодший зобразив рябчик шаховий на одному зі своїх натюрмортів. Втім, у XIX столітті ця рослина дещо поступалася в популярності екзотам, привезеним з колоніальних країн.

В сучасному квітникарстві цей вид використовують для оформлення клумб, альпінаріїв, аранжування букетів. Виведено декілька сортів і форм, в тому числі з білими, рожевими, яскраво-пурпуровими, махровими квітами.

В минулому бульбоцибулини рябчика шахового застосовували у народній медицині для лікування кашлю, лихоманки, абцесу легень, як жарознижуюче тощо. З рослини виготовляли спиртову настойку, є свідоцтва, що в їжу вживали навіть сирі бульбоцибулини. Проте, такі способи застосування викликають сумніви, оскільки біохіміками в підземних органах рябчика виявлено отруйний алкалоїд імперіалін. При вживанні необроблених бульбоцибулин можуть статися порушення кровообігу, судоми, блювота, а маленьким дітям загрожує навіть зупинка серця. У випадку отруєння необхідно вводити спазмолітики.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Квіти рябчика шахового зображені на гербах німецьких громад Зеестермює і Гетлінген, норвезького фюльке Опплан, словенських громад Брезовиця, Добровник, Іг, Трновська Вас, Трзин. В 2002 році цю рослину було обрано емблемою англійського графства Оксфордшир.

Синоніми[ред.ред. код]

  • Fritillaria meleagris subsp. burnatii (Planch.) Rix
  • Fritillaria meleagris var. contorta (Baker) W.Mill.
  • Fritillaria meleagris subsp. meleagris
  • Lilium meleagris (L.) E.H.L.Krause[1]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б The Plant List.(англ.)
  2. Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)

Посилання[ред.ред. код]

Рябчик шаховий в Червоній книзі України. — Переглянуто 28 грудня 2014 р.