Рівненський обласний краєзнавчий музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Рівненський краєзнавчий музей.jpg
Засновано 1940 рік
Розташування Україна Україна: Рівне
Адреса вул. Драгоманова, 19
Відкритий грудень 1978 року
Фонд бл. 140 000 музейних експонатів (2006)[1]
Директор О. С. Булига

Рівненський обласний краєзнавчий музей — обласний краєзнавчий музей у місті Рівному; науково-просвітницький і культурний осередок міста та регіону, головне зібрання матеріалів і предметів матеріальної та духовної культури Рівненщини.

Загальні дані[ред.ред. код]

Рівненський краєзнавчий музей розташований у затишній місцині Рівного неподалік середмістя в прилаштованій історичній двоповерховій будівлі, що є пам'яткою історії та архітектури, за адресою:

вул. Драгоманова, буд. 19, м. Рівне—33028, Україна.
Меморіальна дошка на фасаді музею на честь В. Г. Короленка

У будинку музею, збудованому в 183439 роках, містилась Рівненська чоловіча гімназія, історія якої пов'язана з іменами Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Володимира Короленка, Ніла Хасевича.

Директор музейного закладу — О. С. Булига.

Історія закладу[2][ред.ред. код]

Початки музейної справи в Рівному[ред.ред. код]

Музейництво Рівненщини бере початок із започаткуванням 1896 року у містечку Городку (3 км від міста) бароном Ф. Штейнгелем першого етнографічного музею на Волині.

У 1906 році музей було створено у Рівному, на це вказує, зокрема, інформація, вміщена в «Ілюстрованому путівнику по Волині» Мечислава Орловича (Луцьк, 1929). Його фундатором був професор римського права В. Океницький. Подібно до городоцького, він мав чотири відділи: археологічний, етнографічний, нумізматичний та природничий, пізніше створено відділ старовинних книг, гравюр, рукописів. Однак, у часі І-ї Світової війни музейні колекції були майже повністю втрачені, а сам 78-річний В. З. Океницький загинув у 1918 році.

На початку 1920-х років з приходом польської влади музею в Рівному не було. Проте вже в середині 1920-х років силами місцевих ентузіастів та інтелігенції в місті був зорганізований і успішно діяв природничий музей. В той час подібні музеї в Польщі були ще у Варшаві, Кракові та Львові.

У 1936 році у Рівному почав працювати господарський музей Волині. Ініціатором його створення була промислово-торгова палата у Любліні. Така ідея була підтримана міською владою та деякими промисловими підприємствами Рівного. В його експозиції були представлені й нечисленні віднайдені експонати попередніх рівненських музеїв.

Рівненський краєзнавчий: від заснування до сьогодення[ред.ред. код]

Початком існування сучасного Рівненського краєзнавчого музею можна вважати 1940 рік — са́ме того року в лютому на базі існуючого в місті було організовано історико-краєзнавчий музей. Згідно з постановою КП(б)У новостворений заклад мав збирати, експонувати і вивчати матеріали про природу Полісся і Рівненщини, її багатовікову історію. Перший директор новоствореного музею П. Слабоспицький основну увагу наукових співробітників В. Кубинського, Ю. Шумовського, Й. Панека зосередив на експедиційній роботі завдяки чому поповнювалась музейна колекція.

У цей період до музею надходило чимало унікальних експонатів, а, наприклад, мистецький відділ музею мав справжні шедеври, в тому числі знаменитих польських живописців Яна Матейка та Юліуша Коссака. Музей активно провадив виставкову роботу. Остання передвоєнна експедиція рівненського історико-краєзнавчого проходила влітку 1941 року. Археолог Юрій Шумовський досліджував у Острожці Млинівського району курган V-VI століть.

Після окупації Рівного німецькою армією музей на деякий час припиняє свою роботу. Його приміщення зайняла військова частина. Музей переміщено до невеликого будинку по вулиці Короленка (тепер район майдану Незалежності), а його діяльність цього періоду є мало дослідженою. Достеменним фактом є те, що значна частина колекцій у цей час була втрачена.

Після ІІ Світової війни Рівненському краєзнавчому музею було передано приміщення по вулиці Червоноармійській (тепер Петлюри) з експозиційною площею 175 м². З довоєнних спеціалістів тут знову працював Й. Панек. У 1945 році кількість експонатів закладу становила майже 7 тисяч одиниць. У 1948 році було проведено 11 експедицій, під час яких досліджено стоянки первісної людини, місця битв козацьких військ, мінеральні джерела Рівненщини. Експедиції дали можливість поповнити музей новими експонатами, кількість яких у відповідний період становила 10 785 одиниць зберігання.

У залі старожитностей Рівненського краєзнавчого музею.

Окрім того, до музейних фондів надходили експонати з інших музеїв України. Львівський історичний музей передав на постійне експонування експонати, серед яких найціннішим була «Острозька Біблія» (1581). Твори мистецтва подарували українські художники, зокрема киянин В. Масик.

У 1960-ті роки основну увагу при комплектуванні фондової збірки музей приділяє експедиційній роботі, під час якої поповнилась етнографічна та нумізматична колекції. Найпліднішими були пошуки у Червоноармійському (тепер Радивилівський) районі, де віднайдено посуд, предмети з дерева та народний одяг. У середині 1960-х років до музею надійшли бойові прапори полків, які брали участь у визволенні Рівненщини від фашистських загарбників, бойові нагороди, тогочасна зброя, фото, газети, листівки та інші предмети воєнного часу.

У цей же час (196080-і роки) відкриваються філії Рівненського краєзнавчого музею. Першою з них став Дубенський краєзнавчий музей. У 1966 році обласному музею передано комплекс споруд у Пляшевій — пам’ятник козакам, полеглим у Берестецькій битві (1651). Тут було створено філію — музей «Козацькі могили». Від 1970 року експедиція краєзнавчого музею провадила археологічні дослідження поля Берестецької битви, керівником якої беззмінно до 1995 року був доктор історичних наук Ігор Кирилович Свєшніков. Паралельно з розкопками на місці Берестецької битви працюють музейні археологічні експедиції, які досліджують місце розташування літописного Дорогобужа. У самому Рівному були відкриті музей Героя СРСР М. Кузнєцова, музей атеїзму і релігії (до 1989 року розміщувався в соборі). Низка відділів-місцевих краєзнавчих музеїв була створена в області — Березнівський, Сарненський, Млинівський, Костопільський, Радивилівський, історичний музей у Корці та музей письменника М. Островського у селі Вілія Острозького району.

З метою виявлення та взяття на державний облік сакральних історичних та мистецьких цінностей, протягом 1970—80-х років експедиціями музею під керівництвом доктора мистецтвознавства П. М. Жолтовським обстежено православні храми області. Природничі експедиції музей проводив спільно з Інститутом ботаніки АН України.

У 1975 році відбулась значна подія в історії музею та міста — закладові було передано приміщення колишньої гімназії, де свого часу навчався В. Короленко, а працювали М. Костомаров і П. Куліш. Відтак, нова експозиція Рівненського краєзнавчого музею була відкрита в 1978 році. Авторами проекту художнього оформлення музею були художники В. Гвоздинський і Ф. Бобрик, оформлення здійснили Рівненські художньо–виробничі майстерні Художнього фонду України.

Із здобуттям Україною незалежності (1991) Рівненський обласний краєзнавчий музей зазнав значних змін — фондова збірка поповнилась матеріалами з історії Української Повстанської Армії, про репресії, що їх зазнали жителі краю в часи тоталітарного режиму, документами, що розповідають про діяльність земляків-волинян, які проживають в діаспорі. Музей розпочав активну виставкову роботу, основою якої стали як власні фонди, так і співпраця з іншими музейними закладами, культурологічними установами, колекціонерами.

У 199395 роках археологічна експедиція під керівництвом львівського археолога С. Терського досліджувала літописну Пересопницю.

Від лютого 2005 року Рівненський обласний краєзнавчий музей очолює Булига О.С.

Фонди та експозиція, структура, діяльність[ред.ред. код]

У теперішній час фонди Рівненського обласного краєзнавчого музею становлять близько 140 тисяч експонатів. Постійна експозиція музею виставлена в 23 залах.

Скульптура «Спляча красуня» Томаша-Оскара Сосновського

Красу та неповторність природи Рівненщини можна відчути в залах, що розповідають про рослинний та тваринний світ, водні багатства, геологію краю. Оригінальними є експозиції, що представляють археологічні та етнографічні матеріали.

Унікальними експонатами Рівненського краєзнавчого музею є твори волинського іконопису, колекція стародруків та графіки, скульптури, предмети козацької доби, Першої та Другої світових воєн тощо.

Окрасою мистецької збірки музею є роботи відомого польсько-італійського скульптора Томаша-Оскара Сосновського — вони виконані з білого мармуру в стилі академічного неокласицизму, відзначаються високою технікою та довершеністю форм.

У теперішній час (кінець 2000-х років) філії Рівненського краєзнавчого музею є окремими музейними закладами, а колишні Дубенський краєзнавчий музей та музей «Козацькі могили» набули статусу державних історико-культурних заповідників. Філією залишається Сарненський історико-етнографічний музей. Рівненський краєзнавчий музей є методичним центром області з питань музейного будівництва та організаційної роботи.

Колекції Рівненського обласного краєзнавчого музею неодноразово експонувалися на виставках, що проходили не тільки в Україні, а й за кордоном, зокрема в Польщі, Канаді, а сам музей своїми потужностями провадить активну виставкову діяльність.

Галерея (вересень 2009 року)[ред.ред. код]

З природничої експозиції Рівненського краєзнавчого.jpg З археологічної колекції Рівненського краєзнавчого.jpg Експозиція ОУН-УПА в Рівненському краєзнавчому.jpg Етноекспозиція в Рівненському краєзнавчому.jpg
з природничої експозиції музею
з археологічної колекції музею
експозиція, присвячена ОУН-УПА
частина етографічної експозиції в музеї

Виноски[ред.ред. код]

  1. Рівненський обласний краєзнавчий музей (до сторіччя першого музею в Рівному). Проспект., Рівне: «Волинські обереги», 2006
  2. Рівненський краєзнавчий музей на www.museum-ukraine.org.ua (журнал «Музеї України»)

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]