Рівнина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Рівнина́ (рос. равнина, англ. plain, нім. Ebene f , Flachlande n) — форма рельєфу, при якій поверхня землі в межах видимого горизонту є рівною або слабко хвилястою. Висоти сусідніх точок мало відрізняються одна від одної - коливання висот до 200 м. Рівнини - один з найважливіших елементів рельєфу суходолу та дна морів і океанів.

Рівнини можуть бути як низовинами, так і високими плоскогір'ями. Більшість рівнин похилена в якийсь бік (до 5°).

За походженням рівнини розрізняються:

У відповідності до морфології поверхні розрізняють Р.: плоскі, ступінчасті (у т.ч. терасовані), хвилясті, горбисті, пасмові тощо.

За переважаючою дією видів екзогенних процесів виділяють денудаційні рівнини та акумуляторні Р. (річкові, дельтові, морські, льодовикові, водно-льодовикові та складного генезису).

'==Рівнини в Україні==

Рівнини займають 15-20 % суходолу Землі (в Україні — майже 95 % її території). На тер. України є низовинні Р. (низовини) з абс. висотами 0-200 м (Причорноморська, Придніпровська, Поліська) і підвищені рівнини (височини) з висотами понад 200 м (найбільші — Волинська, Подільська, Приазовська, частково Придніпровська). Приклади підводних Р.: шельфові Р. Чорного та Азовського морів і Р. дна Чорноморської западини.

[ред.] Див. також

[ред.] Література

Особисті інструменти