Рівно опівдні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рівно опівдні
High Noon
High Noon poster.jpg
Жанр вестерн
Режисер Фред Циннеманн
Продюсер Стенлі Крамер
Фред Ціннерманн
Сценарист Джон В. Каннінгем
Карл Формен
У головних
ролях
Ґері Купер
Ґрейс Келлі
Оператор Флойд Кросбі
Композитор Тьомкін Дмитро
Монтаж Елмо Вільямс
Гаррі В. Герстад

Рівно опівдні (англ. High Noon) — американський кінофільм 1952 року в жанрі вестерн із Ґері Купером та Грейс Келлі у головних ролях. Фільм знятий Фредом Циннеманном за сценарієм Карла Формена на основі новели «Олов'яна зірка» Джона В. Каннінгема. В ньому розповідається історія маршала невеликого містечка, який змушений вийти сам на сам проти банди вбивць.

У 1989 фільм «Рівно опівдні» вибраний Бібліотекою Конгресу для зберігання в Національному реєстрі фільмів як «культурно, історично та естетично значимий». Фільм посідає 27 місце в списку «Серії 100 років» Американського інституту кіномистецтва за 2007. У найкращій десятці вестернів тієї ж серії, оголошеному в 2008, «Рівно опівдні» зайняв друге місце.

Сюжет[ред.ред. код]

Вільям «Вілл» Кейн (Гері Купер), маршал містечка Хедлівілль у Нью-Мексико, одружується із місцевою красунею квакеркою Емі Фулер (Грейс Келлі) та готується піти на заслужений відпочинок, ставши крамарем десь в іншому місті. Раптом стає відомо, що небезпечного злочинця Френка Міллера (Єн Макдональд) випустили з в'язниці, і він має прибути опівденним потягом. В минулому Міллер тривалий час тероризував містечко та його мешканців, поки його не заарештував Кейн. Френка мали повісити, однак несподівано його помилували. І тепер він прямує до міста з єдиною метою — помститися Кейну та мешканцям Хедлівілля за своє ув'язнення. На станції його чекають інші члени банди — його молодший брат Бен (Шеб Вулі), Джек Колбі (Лі Ван Кліф) та Джим Пірс (Роберт Дж. Вілк). Вілл та Емі покидають місто. Проте, усвідомлюючи, що Міллер становить небезпеку мешканцям Вілл повертає назад. Він знову бере на себе обов'язки маршала та готується до захисту містечка від злочинця. Намагаючись заручитись підтримкою жителів, Кейн стикається із абсолютною пасивністю, боягузтвом, зрадою та невдячністю. Всі скептично ставляться до його наміру.. Заступник маршала, Харві Пелл (Лойд Бріджес) залишає службу та відмовляється допомагати Кейну, бо той не хоче просувати його кандидатуру на посаду нового маршала. Вілл відвідує Хелен Рамірез (Кеті Хурадо), жінку, яку він любив і яка свого часу була коханкою Френка Міллера. Проте вона відмовляється допомагати йому, продає своє майно та готується покинути місто, аби не бачити ні Міллера, ні мертвого Кейна. Тим часом Емі, обурена тим, що Вілл повернувся до міста на вірну смерть, ставить йому ультиматум: вона їде з міста, байдуже з ним, чи без нього. В той же час, Вілл намагається заручитися підтримкою хоча б декількох містян, проте всі його зусилля марні. Ніхто, навіть його колишні помічники і старий місцевий шериф, не бажають зв'язуватись із Міллером. Вони радять Кейну забиратись з міста, щоб не загострювати ситуацію, а деякі відверто хочуть бачити маршала мертвим. Врешті-решт, Вілл один виходить проти банди Міллера. Йому вдається вбити Бена та Колбі. Поранений, Кейн барикадується в одному з будинків. Емі, сівши на потяг, раптово повертається до міста, почувши звуки стрілянини. Вона стріляє в Джима Пірса, рятуючи своєму чоловіку життя, але сама потрапляє до Міллера в полон. Френк змушує Вілла вийти на вулицю. Несподівано Емі виривається в нього з рук, а Кейн вбиває Міллера. Після цього мешканці міста збираються навколо маршала та трупа Міллера. Кейн озирається навколо, з демонстративною зневагою кидає свій значок маршала, і вони разом з Емі їдуть з міста.

Зйомки[ред.ред. код]

У документальному фільмі 2002 року «Темрява рівно опівдні: документи Карла Формана», продюсером, сценаристом та режисером якої був Ліонель Четвінд, роль Формана у створенні та зйомці кінострічки «Рівно опівдні» була несправедливо перебільшена на користь сценариста фільму — Стенлі Крамера. Документальний фільм був побудований на матеріалах листа Карла Формана кінокритику Бослі Краутеру, який він написав у квітні 1952 року. В ньому зазначалося, що «Рівно опівдні» починався з чотирьох сторінок сценарію, як «бойовик у ковбойському стилі в реальному часі». Один з колег Формана помітив, що сюжет дуже схожий на оповідання Джона Канінгема «Олов'яна зірка», і тоді Форман викупив права на нього. На момент виходу цього документального фільму більшість тих, хто створював «Рівно опівдні» вже померли, включаючи Крамера, Формана, Фреда Циннемана та Гері Купера. Натомість вдова Крамера спростовує твердження Формана. Віктор Наваскі, автор твору «Викриття» та один з учасників створення «Рівно опівдні» стверджує, що документальний фільм «дуже однобокий, та робить з Крамера якогось злочинця, хоча насправді все було набагато складніше». Свого часу зйомки фільму зацікавили «Комітет з розслідування антиамериканської діяльності», що було пов'язано з масовою істерією через «червону загрозу», «маккартизм» та загострення відносин із СРСР. Продюсер фільму Карл Форман був викликаний у Комітет для співбесіди. Форман був членом комуністичної партії понад 10 років тому, але він відмовився свідчити проти своїх колег та колишніх знайомих по партії, тому його визнали «свідком, який відмовився від співпраці». Коли про це дізнався Стенлі Крамер, він змусив Формана продати частку в їхній компанії та намагався усунути його від участі в створенні фільму. Цьому завадили Фред Циннеман, Гері Купер та Брюс Черч. У Формана також була проблема з банківськими кредитами.. Тому, розуміючи, що він не зможе працювати в таких умовах у США, Форман виїхав до Англії ще до виходу фільму на екрани. Конфлікт між Крамером та Форманом, за словами останнього, був зумовлений страхом Крамера за свою кар'єру перед Комітетом, який вимагав назвати імена тих, хто був пов'язаний із комуністами. Врешті решт компанії Голлівуду занесли Формана до «чорного списку». Крім нього, на самого продюсера тиснули й інші люди: директор «Columbia Pictures» Гаррі Кон, Джон Вейн з «Альянсу за збереження американських ідеалів» і Хедда Хупер з Los Angeles Times. Окрім Формана, через антикомуністичну кампанію «Комітета» постраждали й інші члени команди: Хоуленд Чемберлін був також занесений до «чорного списку», тоді як Флойд Кросбі та Лойд Бріджес відбулися простим «попередженням».

Реакція на фільм[ред.ред. код]

В Америці фільм заробив в прокаті $3.4 мільйона.

Відразу після виходу фільм був розкритикований публікою через недотримання архетипів вестерна. Люди хотіли побачити звичні для вестерна атрибути: погоні, насилля та мальовничі краєвиди. «Рівно опівдні» ж був розмовним фільмом, який використовував образ Дикого Заходу, лише як декорації для розкриття потужного морально-етичного конфлікту. Єдина на весь фільм екшн-сцена починається за 5 хвилин до фінальних титрів. Альфред Хічкок описував гру Келлі, як «сіру», зазначав, що їй бракує динаміки, він казав, що тільки в пізніших фільмах вона по справжньому розкрила свій талант. В Радянському Союзі фільм критикували за «прославляння образу героя одинака». Американські ліві високо цінували фільм, бо, як вони вважали, він був алегорією на людей (особливо в Голівуді), які боялися постати перед «Комісією з розслідування антиамериканської діяльності».

Джон Вейн дуже не любив цей фільм. Він вбачав в ньому протест проти «чорних списків Голівуду», які він активно підтримував. В своєму інтерв'ю «Плейбою» в травні 1971 року, Вейн заявив, що «Рівно опівдні» — найбільш антиамериканська штука, яку він коли-небудь бачив в своєму житті. Також він додав: "Я ніколи не шкодував, що допоміг внести в чорний список Голівуду сценариста фільму — Карла Формана. Цікаво, що Гері Купер сам мав консервативні погляди і виступав перед «Комісією з розслідування антиамериканської діяльності», як «дружній свідок». Правда він тоді не назвав жодного імені і згодом виступав категорично проти чорних списків. Саме Джону Вейну Купер доручив отримати Оскар за «Рівно опівдні» на церемонії, яку він не зміг відвідати. В 1959, Вейн спільно з режисером Говардом Гоуксом знімає «Ріо Браво». Ніхто з них особливо і не приховував, що «Ріо Браво» є консервативною відповіддю фільму Циннемана. Гоукс пояснював: «Я зняв „Ріо Браво“, бо не люблю „Рівно опівдні“. Так само, як і Дюк. Я не думаю, що гарний маршал бігатиме містом, як курча з відрубаною головою, просячи всіх про допомогу. І хто рятує його? Його дружина квакерша. Я інакше собі уявляю гарний вестерн.» Роздратований Гоуксовою критикою, Фред Цинеман відповів: «Я дуже люблю Гоукса і хотів би лише, щоб він нарешті дав спокій моєму фільму.» Пізніше в інтерв'ю 1973 року Цинеман казав: «Говард Гоукс неодноразово підкреслював, що „Ріо Браво“ є відповіддю на мій фільм, бо він не вірить, що гарний шериф бігатиме містом, просячи про допомогу. Мене дивує така точка зору. Шерифи — це люди, а двох однакових людей не буває. До того ж, хоча „Рівно опівдні“ і розповідає про Дикий захід, це насправді історія про людське сумління. „Рівно опівдні“ можна вважати двоюрідним братом „Людини на всі часи“. В будь-якому випадку мій фільм абсолютно не принижує образ героя Вестернів.»

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Фільм отримав 4 Оскара:

Фільм номінувався на премії «Найкращий режисер», «Найкращий фільм року» та «Найкращий сценарій». Джон Вейн постарався, щоб «Рівно опівдні» не отримав Оскара за найкращий фільм року і нагорода відійшла до «Найвеличнішого шоу на Землі» Сесіля Блаунта де Міля, який активно його підтримував. Багато хто вважає «Найвеличніше шоу на Землі» найгіршим фільмом, який коли-небудь отримував Оскар.

Entertainment Weekly включили Вілла Кейна в список «20 найкрутіших персонажів в поп культурі всіх часів».

Мексиканка Кеті Хурадо отримала Золотий глобус за найкращу жіночу роль другого плану. також вона стала першою мексиканською актрисою, яку номінували на Оскар.

Культурний вплив[ред.ред. код]

В 1989 році, 22 річний польський графік Томаз Зарнекі перетворив польський варіант плаката «Рівно опівдні» на плакат партії «Солідарність» на перших демократичних виборах в комуністичній Польщі. На плакаті був зображений Гері Купер з бюлетенем у руці. Над маршальською зіркою був бейджик з емблемою «Солідарності». Напис знизу: «W samo południe: 4 czerwca 1989,» (Рівно опівдні. 4 червня 1989.)

В 2004 колишній лідер «Солідарності» Лех Валенса писав: «За написом „Рівно опівдні“ йшла дата виборів: 4 липня 1989 рік. Це був простий, але ефективний трюк, який, в той час, був не зрозумілим для Комуністів. Вони, насправді, намагалися висміяти визвольний рух в Польщі, називаючи його винаходом „Дикого“ Заходу, тобто Америки. Однак плакат мав інше значення: Ковбої в західному одязі стали дуже впливовим символом для поляків. Ковбої боролися проти зла, боролися за справедливість і свободу, як фізичну, так і духовну. Солідарність розгромила Комуністів на цих виборах і проклала шлях демократичному уряду в Польщі. Це так зворушливо, коли люди приносять мені цей плакат на підпис. Вони зберегли його, по прошесті стількох років. Цей плакат символізує ту битву в якій усі ми брали участь.»

Серед своїх улюблених, фільм називали Дуайт Ейзенхауер і Білл Клінтон. Останній 17 разів організовував його покази в Білому Домі.

«Рівно опівдні» неодноразово згадується в серіалі «Клан Сопрано». Головний герой — Тоні Сопрано впевнений, що Вілл Кейн найкращий приклад того, яким має бути чоловік — жорстким стоїком. Легендарний фінал фільма крутять по телевізору в 11 серії 5 сезону. В 13 сезоні Сімпсонів є серія (Poppa's Got a Brand New Badge) в, якій пародіюється «Рівно опівдні».

Переклад[ред.ред. код]

Влітку 2013 року в Києві Tanat13 і Conscript зробили перший український переклад цього культового фільму.[1]. −

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]