Рівняння Лондонів
Рівняння Лондонів - система феноменологічних рівнянь, що встановлюють зв'язок між електричним струмом та величиною електричного й магнітного поля в надпровіднику й дозволяють найпростішим чином описати ефект Мейснера.
Рівняння запропонували в 1935 році німецькі фізики Фріц та Гайнц Лондони.
Рівняння мають вигляд[1]
,
,
де
- густина надпровідного струму,
- густина надпровідних електронів,
- напруженість електричного поля,
- напруженість магнітного поля,
- елементарний електричний заряд,
- маса електрона,
- швидкість світла.
Пояснення ефекта Мейснера [ред.]
При відсутності електричного поля, використовуючи закон Ампера в диференціальній формі,
,
рівняння для вектора магнітної індукціі набирає вигляду:
,
де
.
Ця величина отримала назву лондонівської глибини проникнення.
Розв'язок цього рівняння для плоскої поверхні надпровідника, поміщеної у нормальне для неї магнітне поле
має вигляд:
,
де
- віддаль від поверхні у глибину надпровідника. Таким чином магнітне поле спадає в надпровіднику експоненційно, проникаючи тільки не деяку глибину, тобто виштовхується з надпровідника.
Джерела [ред.]
- Локтєв В. М. Лекції з теорії надпровідності. — К.: ІТФ НАН України, 2011. — 276 с.
- де Жен П.-Ж. Сверхпроводимость металлов и сплавов. — М.: Мир, 1968. — 280 с.
- Шмидт В. В. Введение в физику сверхпроводников. — М.: МЦНМО, 2000. — 402 с.
Примітки [ред.]
- ↑ Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в систему СІ дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему СІ.

,
,
,
,
.
,