Рівняння четвертого степеня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Графік функції y=x^4-0,5x^3-5x^2+2x+4\,\quad

У математиці рівняння четвертого степеня є результатом прирівнювання полінома четвертого степеня до нуля. Воно має такий загальний вигляд

ax^4+bx^3+cx^2+dx+e=0 \,\quad,

де a\ne 0\quad.

Рівняння четвертого степеня є рівняннями з найвищим степенем, що допускають представлення загального розв'язку у радикалах.

Зміст

[ред.] Історія

Лодовіко Феррарі

Рівняння четвертого степеня були вперше розглянуті індійськими математиками в Індії між 400 до н. е. і 200 н. е.

Лодовіко Феррарі є першим, хто здійснив відкриття розв'язку рівнянь четвертого степеня (1540), проте його робота мала один недолік: він спирався на розв'язок кубічного рівняння, яким він не володів, тому цей розв'язок не було опубліковано.[1] Опублікували його розв'язок разом з розв'язком кубічного рівняння його наставника Кардано у книзі «Ars Magna» (1545).

Недоведеність того факту, що рівняння вищих степенів (п'ятого і вище) не може мати (взагалі кажучи) коренів, представлених в радикалах, підбурювала вчених тих часів шукати ці розв'язки. Але у 1824 році була опублікована теорема Абеля-Руффіні, яка відкидала можливість виражати корені рівнянь вищих степенів через радикали.[1]

[ред.] Застосування

Поліноми вищих степенів часто розглядаються у проблемах математичних методів оптимізації, де, зокрема, доводиться розглядати поліноми четвертого степеня, хоча і не дуже часто.

Рівняння четвертого степеня часто виникають у комп'ютерній графіці і при обчисленні рей-трейсингу (обтікання променів) проти торичних поверхонь, а також поверхонь четвертого порядку, що на наступному рівні після сфери і лінійчастих поверхонь.[2]

Іншою типовою задачею, у процесі розв'язання якої виникає рівняння четвертого степеня, є відшукання перетину двох еліпсів, заданих неканонічно.

Також досить часто виникає потреба розв'язувати рівняння четвертого степеня у задачах, які полягають у відшуканні умов стійкості динамічних систем. Це пов'язано з тим, що потрібно шукати власні значення матриць монодромії вищезгаданих систем, що у випадку матриць 4 на 4 рівносильне розв'язанню деякого рівняння четвертого степеня.

Програмна версія стійкого розв'язку рівняння четвертого степеня наведена у Graphics Gems.[3]

[ред.] Розв'язування рівняння четвертого степеня

[ред.] Частинні випадки

[ред.] З нульовим вільним членом

Якщо a4 = 0, то один з коренів x = 0, а інші можна знайти, поділивши все рівняння на x, після чого отримавши кубічне рівняння,

a_0x^3+a_1x^2+a_2x+a_3=0.\quad

[ред.] Очевидні корені: 1 і −1

Рівняння a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4=0\quad має корінь −1, якщо a_0+a_1+a_2+a_3+a_4=0.\quad

У цьому випадку, a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4\quad можна поділити на x-1\quad, після чого продовжити шукати корені, опираючись на властивості коефіцієнтів.

Рівняння a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4=0\quad має корінь 1, якщо a_0-a_1+a_2-a_3+a_4=0.\quad

У цьому випадку, a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4\quad можна поділити на x+1\quad, після чого продовжити шукати корені, опираючись на властивості коефіцієнтів.

[ред.] Біквадратні рівняння

Графік функції y=x^4-5x^2+4\,\quad. Поліном четвертого степеня, що стоїть у правій частині, є біквадратичним і має симетричні корені: 1 і −1, 2 і −2.

Рівняння четвертого степеня, у якому a3 і a1 дорівнюють нулю, набуває вигляду:

a_0x^4+a_2x^2+a_4=0\,\!\quad

Воно називається біквадртаним рівнянням і є простим для розв'язання. Замінимо z=x^2\quad, після чого наше рівняння перетвориться у відповідне йому квадратне рівняння

a_0z^2+a_2z+a_4=0\,\!\quad

яке має корені:

z={{-a_2\pm\sqrt{a_2^2-4a_0a_4}} \over {2a_0}}\,\!\quad

Оскільки нам треба знайти x, то повернемось до заміни (використавши два значення для змінної z), врахувавши, чому дорівнює z

x_1=+\sqrt{z_1}\,\!\quad
x_2=-\sqrt{z_1}\,\!\quad
x_3=+\sqrt{z_2}\,\!\quad
x_4=-\sqrt{z_2}\,\!\quad

Якщо серед знайдених чисел z є від'ємні або комплексні числа, то деякі з остаточних коренів рівняння будуть комплексні.

[ред.] Квазісиметричні рівняння

Загальний вигляд рівняння:

x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+m^2=0\quad, де m = a_3/a_1\quad. Розв'язок цього рівняння можна здійснити таким методом:

Поділимо обидві частини рівняння на x^2\quad, отримаємо

x^2+a_1x+a_2+a_3/x+m^2/x^2=0\quad

x^2+m^2/x^2+a_1x+a_3/x+a_2=0\quad

(x^2+m^2/x^2)+a_1(x+m/x)+a_2=0\quad

після цього виконаємо заміну:

z=x + m/x.\quad

Маємо

z^2 - 2m= x^2 + m^2/x^2\quad


Отже:

(z^2-2m)+a_1z+a_2=0.\quad

Розв'язком цього рівняння є 2 дійсні корені

z_1\quad і z_2\quad

Повернемось до заміни, тоді корені початкового рівняння можна дістати, розв'язавши такі рівняння:

x^2 - z_1 x+m=0.\quad

і

x^2 - z_2 x+m=0.\quad

У випадку, коли a_0\quad відмінне від 1 у

a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_0m^2=0\quad

цей метод безпосередньо застосовувати не можна. Проте, виконавши перший крок, що полягає у діленні рівняння на a_0\quad ми отримаємо рівняння, приведене у потрібний вигляд.

Квазісиметричні рівняння четвертого степеня задовольняють такі умови (вони випливають з формули Вієта): нехай x_1\quad, x_2\quad, і x_3\quad,x_4\quad — корені рівняння, тоді:

  • x_1x_2=m\quad;
  • x_3x_4=m\quad;
  • x_1x_2x_3x_4=m^2\quad.

[ред.] Загальний випадок, метод Феррарі

Для початку, рівняння четвертого степеня потрібно перетворити у канонічне рівняння четвертого степеня.

[ред.] Канонізація рівняння четвертого степеня

Нехай

 A x^4 + B x^3 + C x^2 + D x + E = 0 \qquad\qquad(1')\quad

рівняння четвертого степеня, яке треба розв'язати. Поділимо обидві частини на A,

 x^4 + {B \over A} x^3 + {C \over A} x^2 + {D \over A} x + {E \over A} = 0. \quad

Наступним кроком обнулимо коефіцієнт при x3. Для того, щоб це зробити, замінимо x на u, тобто

 x = u - {B \over 4 A} \quad.

Отимаємо

 \left( u - {B \over 4 A} \right)^4 + {B \over A} \left( u - {B \over 4 A} \right)^3 + {C \over A} \left( u - {B \over 4 A} \right)^2 + {D \over A} \left( u - {B \over 4 A} \right) + {E \over A} = 0. \quad

Розкриємо дужки, піднісши до відповідних степенів

 \left( u^4 - {B \over A} u^3 + {6 u^2 B^2 \over 16 A^2} - {4 u B^3 \over 64 A^3} + {B^4 \over 256 A^4} \right) 
+ {B \over A} 
\left( u^3 - {3 u^2 B \over 4 A} + {3 u B^2 \over 16 A^2} - {B^3 \over 64 A^3} \right) 
+ {C \over A} 
\left( u^2 - {u B \over 2 A} + {B^2 \over 16 A^2} \right) + {D \over A} \left( u - {B \over 4 A} \right) + {E \over A} = 0. \quad

Зведемо подібні доданки

 u^4 + \left( {-3 B^2 \over 8 A^2} + {C \over A} \right) u^2 + \left( {B^3 \over 8 A^3} - {B C \over 2 A^2} + {D \over A} \right) u + \left( {-3 B^4 \over 256 A^4} + {C B^2 \over 16 A^3} - {B D \over 4 A^2} + {E \over A} \right) = 0. \quad

Перепозначимо коефіцієнти при u. Нехай

 \alpha = {-3 B^2 \over 8 A^2} + {C \over A}, \quad
 \beta = {B^3 \over 8 A^3} - {B C \over 2 A^2} + {D \over A}, \quad
 \gamma = {-3 B^4 \over 256 A^4} + {C B^2 \over 16 A^3} - {B D \over 4 A^2} + {E \over A}. \quad

Отже, ми отримали рівняння

 u^4 + \alpha u^2 + \beta u + \gamma = 0 \qquad \qquad (1) \quad

яке називається канонічним рівнянням четвертого степеня.

Якщо \beta=0\quad, то ми отримаємо біквадратне рівняння, яке легко розв'язується.

[ред.] Розв'язок Феррарі

Розглянемо суть методу Феррарі для розв'язання канонічного рівняння четвертого степеня. Для цього спочатку запишемо очевидну тотожність

 (u^2 + \alpha)^2 - u^4 - 2 \alpha u^2 = \alpha^2\,\quad

і додамо її до рівняння (1), отримаємо

 (u^2 + \alpha)^2 + \beta u + \gamma = \alpha u^2 + \alpha^2. \qquad \qquad (2) \quad

Це було зроблено для того, щоб замість u4 отримався повний квадрат: (u2 + α)2. Другий доданок, αu2 не зник, проте його знак замінився на протилежний і він перемістився на інший бік рівняння.

Наступним кроком є введення нової змінної y у повний квадрат рівняння (2), і перенесення 2y разом з коефіцієнтом u2 до правої частини. Отримаємо тотожну рівність, яку ми потім додамо до рівняння (2)


  \begin{matrix}
   (u^2+\alpha+y)^2-(u^2+\alpha)^2 & = & 2y(u^2+\alpha)+ y^2\ \ 
  \\
   & = & 2yu^2+2y\alpha+y^2,
  \end{matrix}
 \quad

також розглянемо очевидну рівність

 0 = (\alpha + 2 y) u^2 - 2 y u^2 - \alpha u^2\,\quad

Додамо дві останні рівності, отримаємо

 (u^2 + \alpha + y)^2 - (u^2 + \alpha)^2 = (\alpha + 2 y) u^2 - \alpha u^2 + 2 y \alpha + y^2\quad

Додавши цю рівність до (2), отримаємо

 (u^2 + \alpha + y)^2 + \beta u + \gamma = (\alpha + 2 y) u^2 + (2 y \alpha + y^2 + \alpha^2).\,\quad

Ця рівність еквівалентна

 (u^2 + \alpha + y)^2 = (\alpha + 2 y) u^2 - \beta u + (y^2 + 2 y \alpha + \alpha^2 - \gamma). \qquad \qquad (3)\,\quad

Виберемо змінну y так, щоб у правій частині рівності (3) утворився повний квадрат. Це буде зроблено, якщо дискримінант квадратичної функції правої частини дорівнюватиме 0. Для пояснення цього явища, розглянемо повний квадрат як деяку квадратичну функцію:

 (s u + t)^2 = (s^2) u^2 + (2 s t) u + (t^2).\,\quad

Квадратична функція з правого боку нерівності має три коефіцієнти. Можна переконатися, що квадрат другого з них мінус почетверений добуток першого на третього дасть нуль:

 (2 s t)^2 - 4 (s^2) (t^2) = 0.\,\quad

Тому, для того, щоб перетворити праву частину рівняння (3) на повний квадрат, потрібно розв'язати таке рівняння відносно параметра y:

 (-\beta)^2 - 4 (2 y + \alpha) (y^2 + 2 y \alpha + \alpha^2 - \gamma) = 0.\,\quad

Виконаємо множення і зведемо подібні доданки при y,

 \beta^2 - 4 (2 y^3 + 5 \alpha y^2 + (4 \alpha^2 - 2 \gamma) y + (\alpha^3 - \alpha \gamma)) = 0\,\quad

Поділимо обидві частини на −4, і перенесемо −β2/4 у праву частину,

 2 y^3 
+ 5 \alpha y^2 
+ ( 4 \alpha^2 - 2 \gamma ) y 
+ \left( \alpha^3 - \alpha \gamma - {\beta^2 \over 4} \right) 
= 0 \qquad \qquad \quad

Маємо кубічне рівняння відносно y. Поділимо обидві частини на 2,

 y^3 + {5 \over 2} \alpha y^2 + (2 \alpha^2 - \gamma) y + \left( {\alpha^3 \over 2} - {\alpha \gamma \over 2} - {\beta^2 \over 8} \right) = 0. \qquad \qquad (4) \quad

[ред.] Перетворення похідного кубічного рівняння до канонічного вигляду

Рівняння (4) є похідним кубічним рівнянням від рівняння четвертого степеня. Щоб його розв'язати, потрібно привести його до канонічного вигляду. Зробимо заміну

 y = v - {5 \over 6} \alpha. \quad

Рівняння (4) набуває вигляду

 \left( v - {5 \over 6} \alpha \right)^3 + {5 \over 2} \alpha \left( v - {5 \over 6} \alpha \right)^2 + (2 \alpha^2 - \gamma) \left( v - {5 \over 6} \alpha \right) + \left( {\alpha^3 \over 2} - {\alpha \gamma \over 2} - {\beta^2 \over 8} \right) = 0. \quad

Розкриємо дужки:

 \left( v^3 - {5 \over 2} \alpha v^2 + {25 \over 12} \alpha^2 v - {125 \over 216} \alpha^3 \right) + {5 \over 2} \alpha \left( v^2 - {5 \over 3} \alpha v + {25 \over 36} \alpha^2 \right) + (2 \alpha^2 - \gamma) v - {5 \over 6} \alpha (2 \alpha^2 - \gamma ) + \left( {\alpha^3 \over 2} - {\alpha \gamma \over 2} - {\beta^2 \over 8} \right) = 0. \quad

Зведемо подібні доданки при степенях v, врахувавши, що коефіцієнт при v2 дорівнює нулю і цей доданок знищується,

 v^3 + \left( - {\alpha^2 \over 12} - \gamma \right) v + \left( - {\alpha^3 \over 108} + {\alpha \gamma \over 3} - {\beta^2 \over 8} \right) = 0. \quad

Ми отримали канонічне кубічне рівняння.

Перепозначимо його коефіцієнти,

 P = - {\alpha^2 \over 12} - \gamma, \quad
 Q = - {\alpha^3 \over 108} + {\alpha \gamma \over 3} - {\beta^2 \over 8}. \quad

Отримаємо рівняння:

 v^3 + P v + Q = 0. \qquad \qquad (5)\quad

[ред.] Розв'язування похідного кубічного рівняння

Розглянемо питання про розв'язання (нас задовольнить будь-який розв'язок) рівняння (5).

Позначимо: U=\sqrt[3]{{Q\over 2}\pm \sqrt{{Q^{2}\over 4}+{P^{3}\over 27}}}\quad
(взято з кубічне рівняння),

отримається такий розв'язок кубічного рівняння (4) є:

y = - {5 \over 6} \alpha + {P\over 3U} - U \qquad \qquad (6)\quad

Можна показати, що мають місце співвідношення

1: P=0 \Longleftarrow {Q\over 2} + \sqrt{{Q^{2}\over 4}+{P^{3}\over 27}}=0\quad
2: \lim_{P\to 0}{P \over \sqrt[3]{{Q\over 2} + \sqrt{{Q^{2}\over 4}+{P^{3}\over 27}}}}=0\quad

[ред.] Видобування кореня з обох частин і завершення розв'язування

Розглянемо схему згортання повного квадрату:

(s^2)u^2+(2st)u+(t^2) = \left(\left(\sqrt{(s^2)}\right)u + {(2st) \over 2\sqrt{(s^2)}}\right)^2\quad
Вона є вірною для обох знаків коренів квадратних, якщо їх брати однаковими. Ми не будемо писати знак ± самого по собі, оскільки це може викликати певні труднощі, зважаючи на те, що далі він буде вживатися разом з іншими знаками ±, які виникнуть потім. Натомість, поряд з цим знаком ми будемо ставити індекс, що являтиме собою змінну, знак якої береться до уваги.

Зважаючи на це, ми отримаємо:

 (\alpha + 2 y) u^2 + (- \beta) u + (y^2 + 2 y \alpha + \alpha^2 - \gamma ) = \left( \left(\sqrt{(\alpha + 2y)}\right)u + {(-\beta) \over 2\sqrt{(\alpha + 2 y)}} \right)^2\quad.
Зауваження: Якщо β ≠ 0 тоді α + 2y ≠ 0. А якщо β = 0 то ми отримаємо біквадратне рівняння, що було розглянуте вище.

Зважаючи на це (3) перетворюється на:

(u^2 + \alpha + y)^2 = \left( \left(\sqrt{\alpha + 2 y}\right)u - {\beta \over 2\sqrt{\alpha + 2 y}} \right)^2 \qquad\qquad (7)\quad.

Рівність (7) містить лише повні квадрати: один у лівій частині і один — у правій.

Якшо квадрати двох виразів рівні, то і самі вирази рівні або відрізняються лише знаком, тобто:

(u^2 + \alpha + y) = \pm\left( \left(\sqrt{\alpha + 2 y}\right)u - {\beta \over 2\sqrt{\alpha + 2 y}} \right) \qquad\qquad (7')\quad.

Зведемо подібні доданки при u:

u^2 + \left(\mp_s \sqrt{\alpha + 2 y}\right)u + \left( \alpha + y \pm_s {\beta \over 2\sqrt{\alpha + 2 y}} \right) = 0 \qquad\qquad (8)\quad.
Зауваження: Знаки s, що фігурують у фомулі як \pm_s\quad і \mp_s\quad є величинами залежними.

Рівняння (8) є квадратним рівнянням відносно u. Його розв'язок має вигляд

u={\pm_s\sqrt{\alpha + 2 y} \pm_t \sqrt{(\alpha + 2y) - 4(\alpha + y \pm_s {\beta \over 2\sqrt{\alpha + 2 y}})} \over 2}.\quad

Або, після спрощення

u={\pm_s\sqrt{\alpha + 2 y} \pm_t \sqrt{-\left(3\alpha + 2y \pm_s {2\beta \over \sqrt{\alpha + 2 y}} \right)} \over 2}.\quad

Це був розв'язок канонічного квадратного рівняння, враховуючи це, розв'язок початкового рівняння можна представити у вигляді

x=-{B \over 4A} + {\pm_s\sqrt{\alpha + 2 y} \pm_t \sqrt{-\left(3\alpha + 2y \pm_s {2\beta \over \sqrt{\alpha + 2 y}} \right)} \over 2}. \qquad\qquad (8')\quad
Важливо: Два знаки \pm_s\quad отримались з рівняння (7') є залежними, тому являють собою один і той самий знак, а знак \pm_t\quad — незалежний.

[ред.] Підсумки методу Феррарі

Нехай дано рівняння четвертого степеня

 A x^4 + B x^3 + C x^2 + D x + E = 0, \quad

його розв'язок можна знайти після проведення обчислень:

 \alpha = - {3 B^2 \over 8 A^2} + {C \over A}, \quad
 \beta = {B^3 \over 8 A^3} - {B C \over 2 A^2} + {D \over A}, \quad
 \gamma = {-3 B^4 \over 256 A^4} + {C B^2 \over 16 A^3} - {B D \over 4 A^2} + {E \over A}, \quad
Якщо \beta=0\quad то доречно розв'язувати u^4+\alpha u^2 + \gamma = 0\quad і підстановкою x=u-{B\over 4A}\quad знаходити корені
x=-{B\over 4A}\pm_s\sqrt{-\alpha\pm_t\sqrt{\alpha^2-4\gamma}\over 2},\qquad\beta=0\quad.
 P = - {\alpha^2 \over 12} - \gamma, \quad
 Q = - {\alpha^3 \over 108} + {\alpha \gamma \over 3} - {\beta^2 \over 8}, \quad
 R = {Q\over 2} \pm \sqrt{{Q^{2}\over 4}+{P^{3}\over 27}}\quad, (підходять обидва знаки квадратного кореня)
 U = \sqrt[3]{R}\quad, (в цього рівняння існують три комплексні корені, будь-який з них нас задовольнить)
 y = - {5 \over 6} \alpha -U + \begin{cases}U=0 &\to 0\\U\ne 0 &\to {P\over 3U}\end{cases}, \quad
W=\sqrt{ \alpha + 2 y}\quad
 x = - {B \over 4 A} + { \pm_s  W \pm_t \sqrt{-\left(3\alpha + 2 y \pm_s {2\beta\over W} \right) }\over 2 }.\quad
Два символи ±s повинні мати один і той самий знак, а символ ±t — незалежний. Щоб знайти всі корені, треба знайти значення x для всіх комбінацій символів ±st: спочатку тореба розв'язати для випадку +,+ , потім для +,− , далі — для −,+ і наостанок — для −,−. Корінь подвійної кратності ми отримаємо двічі, потрійної — тричі, а корінь кратності чотири — чотири рази (щоправда, у цьому випадку у нас був би випадок, коли β = 0, який не є загальним, а призводить до біквадратного рівняння). Порядок коренів визначається тим, яке U було обрано.

[ред.] Інші методи

[ред.] Швидке розв'язання (природне)

Попереднє розв'язання рівняння четвертого степеня харктеризується досить специфічною і неочевидною заміною, що робить його важким для запам'ятовування.

Розглянемо інше розв'язання, яке є більш природним. Ідея полягає у тому, що потрібно розкласти даний поліном четвертого степеня у добуток квадратичних поліномів. Нехай


  \begin{array}{lcl}
   0 = x^4 + bx^3 + cx^2 + dx + e & = & (x^2 + px + q)(x^2 + rx + s) \\
   & = & x^4 + (p + r)x^3 + (q + s + pr)x^2 + (ps + qr)x + qs
  \end{array}
 \quad

Прирівняємо коефіцієнти при однакових степенях x:


  \begin{array}{lcl}
   b & = & p + r \\
   c & = & q + s + pr \\
   d & = & ps + qr \\
   e & = & qs
  \end{array}
 \quad

Цю систему важче розв'язати, ніж здається, проте якщо почати з канонічного рівняння четвертого степеня, де b = 0\quad, ми отримаємо r = -p\quad, і:


  \begin{array}{lcl}
   c + p^2 & = & s + q \\
   d/p & = & s - q \\
   e & = & sq
  \end{array}
 \quad

Тепер можна легко виключити s\quad і q\quad:


  \begin{array}{lcl}
   (c + p^2)^2 - (d/p)^2 & = & (s + q)^2 - (s - q)^2 \\
   & = & 4sq \\
   & = & 4e
  \end{array}
 \quad

Якщо ми позначимо P = p^2\quad, то це рівняння перетвориться у кубічне рівняння:

P^3 + 2cP^2 + (c^2 - 4e)P - d^2 = 0\,\quad

Нехай ми отримали p\quad, тоді:


  \begin{array}{lcl}
  r & = & -p \\
 2s & = & c + p^2 + d/p \\
 2q & = & c + p^2 - d/p
  \end{array}
 \quad

Підставивши отримані параметри p, q, r, s у квадратичні поліноми і розв'язавши їх, ми отримаємо розв'язок вихідного рівняння четвертого степеня. Якщо початкове рівняння було неканонічним, то треба повернутись до заміни.

[ред.] Чисельний (неаналітичний) розв'язок

Досить ефективним у розв'язуванні рівнянь четвертого степеня є метод парабол, що шукає не лише дійсні (на відміну від методу бісекцій), але й комплексні значення коренів, до того ж цей метод без особливих труднощів розв'язує також рівняння з комплексними коефіцієнтами. Розглянемо цей метод.

Нехай заданий поліном f(x)=a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4\quad, корені якого треба знайти.

Знайдемо один з цих коренів. Візьмемо три довільні (початкові) точки x_{-1}, x_0, x_1\quad з комплексної площини, єдина вимога: вони мають бути всі різними, а також різним має бути значення полінома у цих точках (часто їх беруть рівними відповідно −1, 0, 1). Розглянемо такі 3 точки: (x_{-1},f(x_{-1})), (x_0,f(x_0)), (x_1,f(x_1))\quad. Оскільки через будь-які 3 точки з різними абсцисами можна провести параболу (яка, щоправда, може вироджуватися у пряму), то проведемо цю параболу. Нехай її рівняння має вигляд ax^2+bx+c\quad. Прирівнявши це рівняння до нуля, ми отримаємо корені z_1, z_2\quad (які, взагалі кажучи, є комплексними числами, а тому завжди існують). Візьмемо за x_2\quad те з чисел z_1, z_2\quad, яке найменше відрізняється (за модулем) від x_1\quad. Надалі розглядатимемо трійку чисел x_0, x_1, x_2\quad. І так далі. Варто сказати, що послідовність (x_n)\quad досить швидко збігається до одного з коренів: точність відшукання кореня у 10 значущих цифр може бути досягнута за 20 кроків.

Після того, як ми знайшли один з коренів (позначимо його через \overline{x}\quad), слід поділити весь поліном на двочлен x-\overline{x}\quad. Після цього ми отримаємо кубічний поліном, для якого також можна знайти один з коренів методом парабол. Після відповідного ділення ми отримаємо квадратичний поліном, після розв'язання якого ми отримаємо решту коренів початкового рівняння.

В силу універсальності даного методу, його можна застосовувати не тільки у розв'язанні рівнянь четвертого степеня, а й у розв'язанні рівнянь вищих степенів.

[ред.] Див. також

[ред.] Посилання

  1. Stewart, Ian, Galois Theory, Third Edition (Chapman & Hall/CRC Mathematics, 2004)
Особисті інструменти