Рідбергів атом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рі́дбергів а́том — атом, збуджений до квантового стану з великим значенням головного квантового числа  n [1]. Такі атоми мають дуже великі радіуси, порядка  n^2 , їхня енергія зв'язку зменшується обернено пропорційно квадрату  n , а відстань між сусідніми рівнями обернено пропорційна кубу  n . Радіус рідбергового атома може досягати 1 мікрона.

Назва таких систем пов'язана з формулою Рідберга.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Gallagher, Thomas F. (1994). Rydberg Atoms. Cambridge University Press. ISBN 0-521-02166-9. 

Література[ред.ред. код]

  • Neukamner J., Rinenberg H., Vietzke К. et al. Spectroscopy of Rydberg Atoms at n ≅ 500 // Phys. Rev. Lett. 1987. Vol. 59. P. 26.
  • Frey M. T. Hill S.B., Smith K.A., Dunning F.B., Fabrikant I.I. Studies of Electron-Molecule Scattering at Microelectronvolt Energies Using Very-High-n Rydberg Atoms // Phys. Rev. Lett. 1995. Vol. 75, № 5. P. 810–813.
  • Сороченко Р. Л., Саломонович A.E. Гигантские атомы в космосе // Природа. 1987. № 11. С. 82.
  • Далгарно А. Ридберговские атомы в астрофизике // Ридберговские состояния атомов и молекул: Пер. с англ. / Под ред. Р. Стеббинса, Ф. Даннинга. М.: Мир. 1985. С. 9.
  • Смирнов Б. М. Возбужденные атомы. М.: Энергоиздат, 1982. Гл. 6.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.