Рідківці
| село Рідківці | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Чернівецька область | ||||
| Район | Чернівецький район | ||||
| Громада | Магальська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 4376 | ||||
| Площа | 996 га=9,96 км² | ||||
| Поштовий індекс | 60312 | ||||
| Телефонний код | +380 3733 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°20′14″ пн. ш. 26°04′00″ сх. д. / 48.33722° пн. ш. 26.06667° сх. д.Координати: 48°20′14″ пн. ш. 26°04′00″ сх. д. / 48.33722° пн. ш. 26.06667° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
211 м | ||||
| Водойми | Гуків (річка) | ||||
| Відстань до районного центру |
35 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Магала | ||||
| Відстань до залізничної станції |
8 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 60312, Чернівецька обл., с. Рідківці, вул. Ярошинської, 2 | ||||
| Карта | |||||
  Рідківці | |||||
 Рідківці | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Рі́дківці — село в Україні, у Магальській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
Назва[ред. | ред. код]
До радянських часів мало назву Раранче, Рараньча.
Історія[ред. | ред. код]
В околицях села виявлено залишки давньоруського поселення XII—XIII століть.
У XIX столітті громада Раранча користувалася печаткою з гербом —зображенням грецького (рівнораменного) геральдичного хреста — і написом українською мовою (латинкою): «Hromada Rarancze».
1906 року в Раранчі звели незвичайну як для Буковини церкву Успіння Пресвятої Богородиці, у стилі модерн.
1946 року Указом ПВС УРСР село Раранча перейменовано на Рідківці.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 4376 осіб за даними перепису 2001 року.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Євгенія Ярошинська (1868—1904) — українська письменниця, перекладач, етнограф, фольклорист, педагог, громадська діячка. Вчителювала у місцевій школі.
- Іван Красовський (справжнє ім'я — Тодорюк Іван Іванович; нар. 15 лютого 1968) — співак, баритональний тенор, соліст Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України. Заслужений артист України (2002). Лауреат Міжнародного фестивалю «Веселка» в Угорщині (1993), Всеукраїнського конкурсу «Доля» (1994) у Чернівцях, Всеукраїнського «Пісенного вернісажу» (2002), переможець гран-прі фестивалю сучасного романсу «Осіннє рандеву» у Миргороді (2003).
- Миханюк Василь Миколайович — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.
- Лупул Омелян Володимирович (нар. 1950) — український поет-лірик, байкар.
- Мельник Олег Петрович — український науковець, доктор ветеринарних наук, професор, академік НАН Вищої школи України.
- Полянська (Кобзар) Оксана Степанівна (нар. 16 квітня 1955) — український науковець, доктор медичних наук, професор, навчалася в Рідківській середній школі (1962—1972). Працювала деканом факультету післядипломної освіти та завідувачем кафедри Буковинського державного медичного університету. Автор 600 друкованих робіт, 3 підручників, 6 посібників. Голова ГО фізичної та реабілітаційної медицини. Має нагороди: Почесні грамоти МОЗ України, Чернівецької обласної адміністрації, Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної адміністрації та Буковинського державного медичного університету. Учасник багатьох міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференцій.
Герб і прапор[ред. | ред. код]
Закручений знизу щит, розтятий і перетятий навпіл. В першій пурпуровій частині — золота (жовта) літера «Р» (кирилиця, прописне, каліграфія). В другій частині (зеленій) — пам'ятник полеглим у битві, що відбулася поблизу села (1739 р.) між російськими військами і турками. Арка і хрест — срібні (білі), а дзвін золотий (жовтий). У третій (зеленій) частині щита — дві срібні перехрещені кияні (білі) з золотими (жовтими древками. В четвертій частині — срібний (білий) соняшник з золотими (жовтими) пелюстками та золота (жовта) крапля олії. Щит розміщено в золотому декоративному картуші й увінчано короною з золотого (жовтого) колосся. Хліб усьому голова.
Значення символів[ред. | ред. код]
Літера «Р», що у полі щита,— перша буква назви села (як давньої — Раранча, так і теперішньої — Рідківці) це символ, який поєднує давню топоніміку (історичну) й новітню; — естафета поколінь.
Автор пам'ятника полеглим у битві 1739 р. — член Національної спілки художників України М. Лисаківський. Цей символ є зміною попередньому (в попередніх варіантах герба — перехрещених російської шпаги та турецького ятагана) на пам'ятник.
Кияні символізують кар'єр, де видобувають камінь. Соняшник і крапля олії — символ добра, сонця, миру.
Зелений колір в полях щита — колір прапора області. Малиновий колір (козацький) — колір прапора Рідківців.
Природоохоронні об'єкти[ред. | ред. код]
У селі розташований Рідківський парк, неподалік від села — орнітологічний заказник «Василишине».
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Буковинський урочистий вінок з ковилою - об'єкт нематеріальної спадщини України. В такому вінку дружки та наречена ходять запрошувати на весілля. Шиють вінок на замовлення у майстринь.[1]
Світлини[ред. | ред. код]
-
Пам'ятник легіонерам Польського Легіону полеглим у битві під Рокитне -
Пам'ятник полеглим у битві в околицях села між російськими та турецьким військами
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рідківці |
|
Це незавершена стаття з географії Чернівецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
