Кедр
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Кедр | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ліванські кедри в національному кедровому резерві Аль-Шуф, Ліван
|
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Кедр (Cedrus) — рід класу хвойних (Coniferopsida або Pinopsida) родини соснових (Pinaceae), найбільш пов'язаний з ялицею (Abies).
За прийнятою класифікацію рід поділяється на два види рослин, що разом складаються з 5 підвидів:
- Гімалайський кедр (C. deodara)
- Ліванський кедр (C. libani)
- Атласний кедр (C. libani var. atlantica)
- Ліванський кедр (C. libani var. libani)
- Кіпрський кедр (C. libani var. brevifolia)
- Турецький кедр (C. libani var. stenocoma)
За старішою класифікацією ці підвиди часто вважалися окремими видами.
В Україні всі вони ростуть лише у Нікітському ботанічному саду. Українською мовою кедрами також інколи не зовсім коректно називають деякі рослини роду сосна — сибірський кедр (сибірська сосна, Pinus sibirica), європейський кедр (європейська кедрова сосна, Pinus cembra), корейський кедр (корейська кедрова сосна, Pinus koraiensis) і кедровий сланник (Pinus pumila).
Головними районами поширення кедру є Середземномор'я (висоти 1000—2200 м над рівнем моря) та Гімалаї (1500-3200 м над рівнем моря)[1].
Кедр — дерево висотою зазвичай до 30-40 м, інколи до 60 м, з деревиною з характерним пряним запахом, товстою зморщеною корою та розкидистими однорівневими гілками. Гілки кедра диморфні, довгі гілки формують більшу частину крони, тоді як короткі гілки містять практично все листя. Листя — хвоя, вічнозелена, 8-60 мм завдовжки, розташоване довгою спіралью на довгих гілках та щільною кластерами по 15-45 на коротких; від яскраво-зеленого до темнозеленого або блідо-зеленого кольору, залежно від товщини шару кутикули. Шишки (стробіли) з насінням бочкоподібні, 6-12 см завдовжки, 3-8 см завширшки, спочатку зелені, сіро-бурі коли зрілі, після визрівання, подібно до ялиці, розпадаються на крилаті насінини. Насінини 10-15 мм завдовжки, з крилами 20-30 мм, як і насіння ялиці містять 2-3 бульбашки смоли з неприємним смаком, що захищають насіння від споживання білками. Визрівання шишок займає біля 1 року, запилення відбувається восені. Шишки з пилком (мікростробіли) тонкіші, 3-8 см завдовжки, утворюються улітку та визрівають восені[1][2].
[ред.] Цікаві факти
- Сибірський кедр (Pinus sibirica) та Корейський кедр (Pinus koraiensis) на справді є соснами, хача й складають з кдерамив одному сімействі.
[ред.] Посилання
- ↑ а б Farjon, A. (1990). Pinaceae. Drawings and Descriptions of the Genera. Koeltz Scientific Books ISBN 3-87429-298-3.
- ↑ Frankis, M. & Lauria, F. (1994). The maturation and dispersal of cedar cones and seeds. International Dendrology Society Yearbook 1993: 43—46.
