Ріжки пурпурові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ріжки пурпурові
Claviceps purpurea - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-185.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Еуаскоміцети (Euascomycetes)
Порядок: Гіпокреальні (Hypocreales)
Родина: Ріжкові (Clavicepitaceae)
Рід: Ріжки (Claviceps)
Вид: Ріжки пурпурові (Claviceps purpurea)

Ріжки пурпурові (Claviceps purpurea) — паразитний гриб класу сумчастих, що пошкоджує зав'язь понад 100 культурних і дикорослих злаків. Паразитують здебільшого на житі.

Гриб має пурпурове забарвлення, розміщується в колосках замість зерен, і нагадує формою зуб або ріг. При розломі ріжок всередині білий.

Пурпурові ріжки містять алкалоїди (ерготамін, ерготоксин, ергометрин, ергостерин), гістамін, тирамін, бетаїн та інші речовини.

Народні назви цього гриба включають: бабка, баб'ячий зуб, воронячі кігті, головня, житниця, житні ріжки, маткові ріжки, омилок, ріжок-у-житі, спір, спориння, шалениця.

Отруєння грибом[ред.ред. код]

Докладніше: Ерготизм

Алкалоїди маткових ріжок мають психотропну, нейротоксичну дію, зумовлену збуджувальним, а потім пригнічувальним ефектом на центральну нервову систему, зокрема на альфа-адренорецептори з вираженим судинорозширювальним ефектом, що супроводиться зниженням артеріального тиску.

Симптоми отруєння: залежать від клінічної форми, яка проявляється у вигляді гангрени (гангренозна форма) або судом (конвульсивна форма).

У тварин, які поїдають злаки з цими ріжками, з'являється омертвіння вух, хвоста і ніг[1].

Зараження грибом рослин[ред.ред. код]

Ріжки пурпурові

Восени при збиранні хлібів ріжок падає на землю і перезимовує під снігом, а навесні на ньому виростає кілька червонуватих кульок на ніжках. На час цвітіння жита в кульках дозріють спори, вітром піднімуться догори і проникнуть в її квітки. У зав'язі спора проросте, утворюючи грибні нитки (грибницю). Цими нитками, виділяються дрібні клітини разом з цукристою рідиною, яку називають «медв'яною росою». Медяна роса приваблює комах. Вони її їдять, забруднивши в ній черевце і лапки. Потім, перелітаючи на інші колоски, вони розносять клітини ріжків і заражають все нові і нові рослини жита[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]